На установчому саміті Карпатської інтеграційної ініціативи представники влади, міжнародних партнерів та бізнесу обговорили питання розвитку людського капіталу, міжнародної співпраці в освіті й науці, а також подальше фінансування та модернізацію системи шкільного харчування. Міністр освіти і науки України Андрій Бутенко взяв участь у двох тематичних дискусіях.
Саміт відбувся на Івано-Франківщині та став установчим заходом нового формату регіональної співпраці C8 — «Карпатської вісімки». До ініціативи залучені Україна, Польща, Словаччина, Угорщина, Румунія, Чехія, Австрія та Сербія. Перший Карпатський саміт розпочався 18 вересня.
Демографія та освіта
Однією з тем дискусії стали демографічні зміни, спричинені повномасштабною війною.
За даними, які навів міністр освіти і науки, у 2021 році до першого класу в Україні пішли понад 400 тисяч дітей, а у 2026 році — близько 240 тисяч. Крім того, значна кількість українських дітей нині навчається за кордоном.
Учасники обговорювали можливості створення умов для молоді, повернення українців з-за кордону та розвитку навичок, необхідних для ринку праці.
Окремим напрямом визначено співпрацю українських закладів освіти з країнами Карпатського регіону. За інформацією МОН, Україна розвиває академічні та учнівські обміни, партнерства університетів і спільні освітні проєкти. Зі Словаччиною, зокрема, триває робота над створенням Українсько-англійської гімназії у Братиславі та Словацько-українського ліцею в Ужгороді.
Наукова співпраця країн Карпатського регіону
На саміті також порушили питання міжнародної співпраці у сфері науки. Серед можливих напрямів МОН називає спільні дослідження кліматичних змін, водних ресурсів і біорізноманіття, створення лабораторій та дослідницьких програм, а також залучення молодих учених до міжнародних команд.
Як приклади чинної співпраці міністерство навело Міжнародний науковий центр колективного користування науковим обладнанням «Обсерваторія» на горі Піп Іван та академічну мережу Collegium Carpathicum, до якої входять університети України та інших держав регіону.
На модернізацію шкільних харчоблоків оцінюють потребу у €1,7 млрд
Окрема панель саміту була присвячена реформі шкільного харчування та можливостям залучення до неї українського й міжнародного бізнесу.
За інформацією МОН, у 2024 році на програму безоплатного шкільного харчування було спрямовано 2 млрд грн, у 2025 році — понад 7 млрд грн, а у 2026 році — 14,4 млрд грн. З 1 вересня 2026 року безоплатним гарячим харчуванням, за даними міністерства, охоплено близько 3 млн дітей.
Наразі, за даними МОН, модернізовано 2 023 шкільні харчоблоки, ще у 272 закладах роботи тривають. Водночас 8 644 харчоблоки потребують модернізації.
Орієнтовну потребу в подальших інвестиціях у відповідну інфраструктуру міністерство оцінює приблизно у 1,7 млрд євро.
Під час дискусії йшлося також про залучення міжнародного фінансування, участь українських виробників і фермерів, а також можливу локалізацію в Україні виробництва професійного кухонного обладнання.
Таким чином, освітня частина Карпатського саміту охопила одразу кілька напрямів — демографічні виклики, міжнародну освітню та наукову співпрацю, розвиток людського капіталу та фінансування шкільного харчування. Конкретні механізми реалізації частини озвучених ініціатив у повідомленнях МОН не деталізовано.
