Дослідження впровадження реформи профільної старшої школи виявило значне навчальне навантаження учнів, недостатню забезпеченість ліцеїв спеціалізованими кабінетами та обмежений доступ школярів до кар’єрного консультування. Водночас більшість опитаних позитивно оцінюють можливість самостійно обирати навчальні курси.
Про це свідчать результати дослідження Центру дослідження освіти в надзвичайних ситуаціях KSE Institute, які 23 жовтня оприлюднило Міністерство освіти і науки України.
Дослідження охопило досвід 30 передпілотних академічних ліцеїв, які з вересня 2025 року впроваджували окремі елементи нової моделі старшої профільної школи.
80% учнів повідомили про втому від навчання
Одним із найбільш показових результатів дослідження став високий рівень навчального навантаження старшокласників.
За результатами опитування, 80% учнів почуваються переважно або дуже втомленими, а середній час, який вони витрачають на навчання, становить 42,8 години на тиждень.
При цьому школярі менше хвилюються через необхідність обирати профіль і навчальні курси, ніж через навчальний процес загалом.
Дослідники наголошують на необхідності перегляду підходів до організації навчання, зокрема формування розкладу, розподілу навантаження та створення умов для самостійної роботи й відпочинку учнів.
Водночас результати опитування не дають підстав стверджувати, що саме впровадження профільної школи спричинило високий рівень втоми.
Ліцеям бракує спеціалізованих кабінетів та навчальних просторів
Не менш суттєві проблеми виявлено в матеріально-технічному та організаційному забезпеченні закладів освіти.
Зокрема:
- 73% опитаних представників адміністрацій повідомили про нестачу просторів для самостійної роботи учнів;
- 67% — про недостатню кількість спеціалізованих предметних кабінетів;
- 72% — про помітне збільшення управлінського навантаження.
Найбільше часу адміністрації витрачають на закупівлю обладнання, ремонт приміщень та розроблення навчальних планів, які передбачають можливість вибору предметів і курсів.
Проблеми виникають і в педагогічних колективах. Так, 37% опитаних учителів назвали збільшення робочого навантаження одним із викликів реформи, а 35% повідомили про нестачу навчальних і методичних матеріалів.
Водночас 86% педагогів готові використовувати нові модельні програми за умови належного методичного забезпечення.
Лише 18% учнів отримали індивідуальні консультації щодо вибору освітньої траєкторії
Попри позитивне ставлення школярів до можливості самостійно обирати навчальні предмети, дослідження виявило недостатній рівень профорієнтаційної підтримки.
Зокрема, 84% опитаних учнів погоджуються, що вибіркові курси дають змогу вивчати те, що їм справді цікаво, а 77% зазначили, що зробили свій вибір самостійно.
Водночас допрофільна підготовка допомогла визначитися з освітньою траєкторією лише 54% школярів.
Індивідуальні консультації з психологом або кар’єрним радником отримали тільки 18% опитаних учнів.
Серед школярів, які залишилися незадоволеними процесом вибору:
- 52% не знайшли курсів, що відповідали б їхнім інтересам;
- 46% повідомили про недостатню інформацію щодо змісту запропонованих курсів.
Таким чином, наявність вибіркових предметів не завжди означає, що учні мають достатньо інформації та підтримки для усвідомленого вибору.
Частина учнів і батьків недостатньо розуміють зміст реформи
Дослідження також виявило проблеми з інформуванням учасників освітнього процесу.
Зокрема, 30% опитаних учнів та 22% батьків вважають, що розуміють реформу профільної старшої школи, хоча фактично мають недостатньо знань про її зміст.
Серед батьків 59% позитивно оцінюють реформу, тоді як 12% ставляться до неї негативно.
Найбільші побоювання батьків пов’язані з переходом до трирічної старшої школи, можливим збільшенням навчального навантаження та складністю вибору профілю навчання.
Що рекомендують дослідники
За результатами дослідження KSE Institute визначив низку напрямів, які потребують додаткової уваги перед масштабуванням реформи.
Серед них — забезпечення ліцеїв навчально-методичними матеріалами, практична підготовка педагогів, створення інструментів для формування навчальних груп і розкладів, розвиток кар’єрного консультування та регулярне вивчення досвіду учнів, учителів і батьків.
Окреме значення має матеріально-технічне забезпечення академічних ліцеїв, оскільки можливість реального вибору навчальних курсів залежить не лише від освітніх програм, а й від наявності відповідних приміщень, обладнання та педагогічних кадрів.
Як проводили дослідження
Онлайн-опитування тривало з 5 до 29 травня 2026 року. Загалом у ньому взяли участь 990 респондентів, серед яких 341 учень десятого класу, 175 педагогів, 442 представники батьків або опікунів та 32 представники адміністрацій ліцеїв.
Крім того, дослідники провели 15 фокус-групових дискусій та 18 інтерв’ю у шести академічних ліцеях.
Важливо, що вибірка була цільовою, тому отримані результати не можна автоматично поширювати на всі заклади загальної середньої освіти України.
Нагадаємо, що з 1 вересня 2026 року нову модель старшої профільної школи пілотують 150 академічних ліцеїв. Загальнонаціональне впровадження реформи заплановано на 1 вересня 2027 року.
Результати дослідження засвідчують, що поряд із позитивним сприйняттям можливості вибору навчальних предметів залишаються суттєві виклики, пов’язані з навантаженням учнів, ресурсним забезпеченням закладів освіти та доступністю профорієнтаційної підтримки.
Саме розв’язання цих проблем матиме важливе значення для переходу від пілотування до повноцінного впровадження реформи старшої профільної школи.
