У міжнародному Лейденському рейтингу 2026 року (CWTS Leiden Ranking Open Edition) представлені 18 українських університетів за вибіркою основних наукових публікацій (Core publications only). Рейтинг оцінює наукову результативність закладів вищої освіти, зокрема кількість публікацій, рівень їх цитування, міжнародну співпрацю та відкритість наукових досліджень.
4 листопада 2026 року Центр досліджень науки і технологій (CWTS) Лейденського університету в Нідерландах оприлюднив результати CWTS Leiden Ranking Open Edition 2026. Цьогоріч рейтинг охопив 3049 університетів зі 122 країн світу. Порівняно з попереднім випуском кількість представлених закладів зросла на 218. CWTS Leiden Ranking Open Edition
Особливістю Лейденського рейтингу є його зосередженість виключно на науковій діяльності університетів. На відміну від багатьох інших міжнародних рейтингів, він не враховує репутаційні опитування, думки роботодавців або суб’єктивні експертні оцінки.
Основою Open Edition є відкрита міжнародна база наукової інформації OpenAlex, що дає змогу аналізувати не лише підсумкові показники університетів, а й публікації, на яких ґрунтуються результати оцінювання.
Які українські університети увійшли до Leiden Ranking 2026
За кількістю наукових публікацій серед українських закладів вищої освіти перше місце посів Київський національний університет імені Тараса Шевченка.
У рейтингу враховано 1217 наукових праць університету за 2021–2024 роки. Із них 35 належать до 10% найбільш цитованих публікацій у відповідних наукових галузях. За кількістю публікацій КНУ посів 1562-ге місце у світі та 468-ме в Європі. knu.ua
Друге місце серед українських університетів за публікаційною активністю посіла Національна університет «Львівська політехніка». За аналогічний період у рейтингу враховано 928 наукових публікацій дослідників університету. Національний університет «Львівська політехніка»
Серед інших українських закладів, представлених у рейтингу:
- Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського»;
- Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна;
- Сумський державний університет;
- Львівський національний університет імені Івана Франка;
- Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут»;
- Національний університет біоресурсів і природокористування України;
- Національний медичний університет імені О. О. Богомольця;
- Ужгородський національний університет;
- Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича;
- Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара;
- Національний університет «Запорізька політехніка»;
- Державний торговельно-економічний університет.
До переліку також увійшли інші українські заклади вищої освіти. ZAXID.NET+2
Водночас кількість представлених університетів необхідно розглядати з урахуванням параметрів рейтингу. Зокрема, вибір фільтра Core publications only впливає на набір публікацій, за якими розраховуються бібліометричні показники. Тому результати з різними налаштуваннями не слід порівнювати безпосередньо.
Чому кількість публікацій не дорівнює якості досліджень
Лейденський рейтинг дає змогу оцінювати не лише загальний обсяг публікаційної активності, а й науковий вплив досліджень.
Одним із важливих індикаторів є PP(top 10%) — частка наукових публікацій університету, які входять до 10% найбільш цитованих робіт у світі з урахуванням наукової галузі та року публікації.
Таким чином, університет із меншою кількістю публікацій може демонструвати вищий відносний науковий вплив, ніж заклад, який публікує значно більше статей.
У CWTS наголошують на необхідності враховувати як абсолютні, так і відносні показники. Оцінювання університету за одним індикатором не дає повного уявлення про результати його наукової діяльності. CWTS Leiden Ranking Open Edition
Що означає фільтр Core publications only
Методологія Leiden Ranking Open Edition передбачає два набори публікацій: основні (core) та основні разом із додатковими (core and non-core).
До основних належать англомовні публікації в міжнародних наукових журналах та серіях видань, які відповідають визначеним бібліометричним критеріям CWTS.
Зокрема, враховуються міжнародне охоплення журналу, географія авторів і цитувань, а також характер посилань на інші наукові видання.
Додаткові публікації можуть охоплювати роботи у виданнях національного або регіонального рівня та інших джерелах, передбачених методологією.
Це розмежування особливо важливе під час порівняння університетів, оскільки збільшення кількості публікацій саме по собі не обов’язково свідчить про зростання міжнародного наукового впливу. CWTS Leiden Ranking Open Edition
Із 2027 року Лейденський рейтинг повністю перейде на відкриті дані
Ще однією важливою подією стало рішення CWTS завершити випуск традиційної версії рейтингу, яка використовувала дані Web of Science.
Випуск 2026 року став останнім для Leiden Ranking Traditional Edition. Починаючи з 2027 року, рейтинг продовжить існування у форматі Open Edition на основі відкритої бази OpenAlex. leidenmadtrics.nl
Відкрита версія функціонує з 2024 року та забезпечує можливість детальнішої перевірки бібліометричних результатів.
Користувачі можуть переглядати показники університетів, аналізувати публікації та з’ясовувати, які саме дослідження були враховані під час оцінювання.
Такий підхід спрямований на підвищення прозорості міжнародного порівняння наукової діяльності університетів.
Хижацькі журнали та фабрики наукових статей: CWTS визнає проблему
Окрему увагу розробники рейтингу звернули на ризики, пов’язані з недоброчесними практиками в наукових публікаціях.
У своєму офіційному повідомленні від 4 листопада 2026 року представники CWTS зазначили, що недостатньо якісне рецензування, діяльність так званих хижацьких журналів та фабрик наукових статей (paper mills) можуть спотворювати статистику публікацій і цитувань.
Важливо, що розробники Лейденського рейтингу прямо визнають відсутність спеціальних механізмів виключення публікацій із хижацьких журналів та фабрик наукових статей, за винятком вилучення відкликаних публікацій.
Отже, навіть міжнародні бібліометричні рейтинги не можуть повністю гарантувати належну якість усіх досліджень, які враховуються під час оцінювання університетів.
CWTS визначає вдосконалення механізмів забезпечення якості наукових публікацій одним із важливих напрямів подальшого розвитку рейтингу. leidenmadtrics.nl
Що результати рейтингу означають для українських університетів
Присутність українських університетів у Leiden Ranking Open Edition 2026 свідчить про їхню представленість у міжнародній системі бібліометричного аналізу.
Водночас результати рейтингу порушують важливі питання щодо оцінювання результативності наукової діяльності закладів вищої освіти.
Зокрема, наскільки об’єктивно кількість наукових публікацій відображає якість досліджень? Чи достатньо уваги в українській системі оцінювання науки приділяється міжнародному цитуванню, дослідницькій співпраці та академічній доброчесності?
Лейденський рейтинг пропонує інструменти для аналізу цих питань, однак його результати не варто сприймати як універсальний показник якості закладу вищої освіти.
Ознайомитися з результатами CWTS Leiden Ranking Open Edition 2026 можна на офіційному сайті рейтингу.
