Згідно з новим дослідженням, Місяць щонайменше на 40 мільйонів років старший, ніж ми вважали раніше. Вчені підтвердили новий мінімальний вік нашого космічного супутника після повторного аналізу крихітних уламкових кристалів з місячних зразків, взятих місією НАСА “Аполлон-17” у 1972 році. У дослідженні 2021 року вчені вперше проаналізували місячні дорогоцінні камені, відомі як кристали циркону – мікроскопічні гірські породи, створені під впливом інтенсивного тепла і тиску, які на Землі використовуються для датування таких об’єктів, як ударні кратери. Місячні зерна залишилися, коли Місяць утворився після колосального зіткнення Землі з планетою розміром з Марс, яку назвали Тея. Аналіз, який включав вимірювання швидкості розпаду різних версій, або ізотопів, урану та свинцю в зовнішніх шарах кристалів, показав, що зразкам може бути до 4,46 мільярда років.
Однак автори дослідження 2021 року зазначили, що в їхньому методі датування є значна частка невизначеності. В результаті найдавнішими підтвердженими кристалами місячного циркону залишилася група, яка була частиною окремого зразка Аполлона-17, проаналізованого в дослідженні 2009 року, яке визначило найдавнішу можливу дату народження Місяця приблизно 4,42 мільярда років тому. У новому дослідженні 2023 року вчені повторно проаналізували кристали з дослідження 2021 року, звернувши особливу увагу на те, як атоми свинцю кластеризуються всередині кристалів. Це підтвердило, що вік кристалів дійсно становить близько 4,46 мільярда років. “Ці кристали є найдавнішими відомими твердими тілами, що утворилися після гігантського зіткнення, – говорить автор дослідження Філіп Хек, планетолог з Чиказького університету та директор з досліджень у Музеї Філда, – Вони слугують основою для визначення місячної хронології. “І оскільки ми знаємо, скільки років цим кристалам, вони виступають в якості якоря для місячної хронології”.
Вік Землі становить приблизно 4,54 мільярда років. Отже, згідно з найновішим дослідженням, кристали циркону утворилися приблизно через 80 мільйонів років після формування нашої планети. Однак зіткнення, яке породило Місяць, могло статися ще раніше. Після зіткнення Землі з Теєю поверхня молодого Місяця була б вкрита океаном магми через інтенсивну енергію зіткнення. Тому кристали місячного циркону могли належним чином затвердіти до свого теперішнього стану лише після того, як океан магми охолов. Наше розуміння історії та геологічної еволюції Місяця постійно змінюється завдяки новим відкриттям.
У липні дослідники виявили, що “людина на Місяці” на 200 мільйонів років старша, ніж вважалося раніше. А в листопаді 2022 року місячні зразки, зібрані вже неіснуючим китайським місяцеходом ” Chang’e 5″, показали, що виверження вулканів відбувалися на Місяці ще 2 мільярди років тому, що приблизно на 1 мільярд років пізніше, ніж ми уявляли.
Тому є всі шанси, що офіційну дату народження Місяця згодом знову переглянуть.
