Питання професійної кваліфікації стало одним із ключових аспектів розвитку економіки України. Проте, яким чином забезпечити ефективне присвоєння кваліфікацій для освітніх програм без професійного стандарту? Це обговорювали експерти під час вебінару Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти та Національного агентства кваліфікацій, присвяченого актуальним питанням присвоєння професійних кваліфікацій.
Заступниця голови Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти Олена Єременко підкреслила важливість прозорих процедур у цьому процесі. За її словами, професійний стандарт, який відповідає освітній програмі, створює базу для доступності й реалізації вимог до кваліфікації. Проте впровадження цього підходу стикається з низкою викликів, серед яких недостатня інноваційність освітніх програм і брак діалогу між закладами освіти та роботодавцями.
Заступник голови Національного агентства кваліфікацій Дмитро Лях зазначив, що головним мотиватором у процесі присвоєння кваліфікацій є роботодавець. За його словами, затребуваність спеціалістів на ринку праці повинна бути основною передумовою для формування освітніх програм.
На думку представниці роботодавців Олени Колеснікової, для якісного присвоєння кваліфікацій важливо враховувати тенденції ринку праці, виклики часу й аналізувати реальну потребу в професіях. Вона наголосила, що лише тісна співпраця між закладами освіти й роботодавцями сприятиме підготовці конкурентоспроможних фахівців.
Експерти відзначають, що сучасна освіта має бути інтегрована з концепціями Індустрії 4.0 та Освіти 4.0. Професор Іван Луценко з НТУ «Дніпровська політехніка» наголосив, що заклади освіти повинні слідувати тенденціям диджиталізації, «зеленого переходу» та впроваджувати міждисциплінарні програми, які відповідають реальним запитам роботодавців.
Проте, за словами Ганни Денискіної, керівниці відділу акредитації освітніх програм, гуманітарні дисципліни залишаються найскладнішими для визначення професійних меж. Вона зазначила, що ускладнення акредитаційного процесу зумовлене розмитістю спеціальностей і браком належного компонентного забезпечення програм.
Експерти сходяться на думці, що нинішній стан вищої освіти в Україні потребує значних змін. Освітні програми повинні відповідати реальним потребам ринку праці, а їхня акредитація має бути більше, ніж формальністю.
Олена Колеснікова підсумувала, що лише тісна взаємодія між роботодавцями, закладами освіти та державними інституціями дозволить випускникам реалізовувати себе як фахівців. Інвестиції в людський капітал та інновації стануть основою для розбудови стійкої економіки України.
Ці зміни мають бути впроваджені зараз, адже без них проблема девальвації вищої освіти й далі залишатиметься актуальною.
