Під час війни будівельники, електрики, водії й інші робітничі спеціальності стали особливо затребуваними. Попит на фахівців зріс у рази, а в окремих містах їх потрібно навіть більше, ніж випускають місцеві заклади освіти. Про стан професійної освіти, оновлення коледжів і гуртожитків та важливість профорієнтації в інтерв’ю РБК-Україна розповів заступник міністра освіти і науки України Дмитро Завгородній.
Скільки студентів і чому важливий вибір після 9 класу?
Навчальний рік у профтехах стартував 1 вересня, однак вступ продовжили до 1 жовтня. Станом на 26 вересня подано 86 504 заяви, а загалом щороку профтехосвіту обирають близько 100 тисяч нових студентів.
За словами Дмитра Завгороднього, важливі не стільки абсолютні цифри, скільки відсоток випускників 9-х класів, які йдуть у коледжі. В Україні це близько 35% (15% — у професійній та 20% — у фаховій передвищій освіті), тоді як у країнах Європи показник сягає 50% і більше.
«У нас ще зберігається стереотип, що вища освіта є обов’язковою. Батьки часто вважають, що будь-який диплом університету — кращий вибір, ніж профтех, незалежно від якості освіти. Але насправді сучасна професійна освіта може дати більше перспектив і гарантоване працевлаштування», — підкреслив заступник міністра.
Інвестиції в сучасні коледжі
За останні кілька років уряд спрямував мільярди гривень на оновлення професійної освіти. Лише у 2024 році відремонтували та обладнали 88 майстерень на 549 млн грн. У 2025 році відкрито вже 74 нові майстерні, а Кабмін розподілив ще 525 млн грн між 109 закладами освіти.
Окрім держбюджету, залучаються кошти місцевих бюджетів, бізнесу й міжнародних партнерів. Загалом додаткове фінансування становить 386,7 млн грн.
«Зараз створюються сучасні майстерні зварювальників, автослюсарів, будівельників, верстатників. Ми також інвестуємо в укриття та ремонт закладів, пошкоджених війною. Оновлені простори важливо показати людям, щоб вони самі переконалися, що професійна освіта — це сучасно і перспективно», — наголосив Завгородній.
Сільське господарство як приклад
Особливу увагу приділяють аграрним закладам. За словами заступника міністра, там роками працювали на застарілих тракторах, які фактично були металобрухтом. Тепер понад 20 нових сучасних тракторів з точними сівалками вже використовуються в навчальному процесі.
Це дозволяє студентам отримувати практичні навички, а самим закладам — заробляти, адже вони мають свої землі й можуть реалізовувати продукцію. Отримані кошти повертаються у розвиток коледжів.
Чому потрібна зміна мислення?
Попри інвестиції, головним викликом залишається зміна ставлення до профтехосвіти. «Просто рекламною кампанією подолати стереотипи неможливо. Але якщо люди побачать сучасні коледжі на власні очі, вони змінять думку», — зазначив Завгородній.
За результатами опитувань понад 80% випускників задоволені освітою й готові були б навчатися знову у тому ж закладі.
«Щоб система виглядала так, як ми хочемо, знадобиться ще 10 років. Але ми вже бачимо перші результати — нові лабораторії, сучасне обладнання, сильні підприємства-партнери. Це лише початок, але він правильний», — підсумував посадовець
Слідкуйте за найважливішими новинами науки та освіти в нашому Telegram-каналі.
