Безоплатне шкільне харчування в Україні охопило близько трьох мільйонів учнів. З 1 вересня 2026 року право на безоплатне гаряче харчування поширено на школярів 1–11(12) класів. Водночас міжнародні партнери продовжують підтримувати модернізацію харчоблоків, зокрема у прифронтових регіонах.
Про це повідомило Міністерство освіти і науки України за підсумками третьої міністерської зустрічі Цільової групи Коаліції шкільного харчування (School Meals Coalition), яка відбулася в середині жовтня в Римі.
Україну на заході представляла очільниця Директорату міжнародної співпраці МОН Альбіна Цятковська.
Безоплатне шкільне харчування: від 500 тисяч до 3 мільйонів учнів
Реформу шкільного харчування в Україні впроваджують із 2020 року за ініціативи першої леді Олени Зеленської.
За інформацією МОН, упродовж 2024–2026 років кількість учнів, охоплених програмою безоплатного харчування, зросла приблизно з 500 тисяч до трьох мільйонів.
З 1 вересня 2026 року програма поширюється на учнів усіх класів загальної середньої освіти — з першого до одинадцятого або дванадцятого.
У міністерстві зазначають, що під час повномасштабної війни шкільне харчування стало не лише складовою освітнього процесу, а й інструментом соціальної підтримки родин.
Особливе значення програма має для прифронтових громад, де заклади освіти працюють в умовах постійних безпекових загроз.
Понад 80% позитивних оцінок: що показав моніторинг якості харчування
Державна служба якості освіти проводить моніторингове дослідження організації харчування в українських школах.
За даними, які МОН представило міжнародним партнерам, станом на жовтень 2026 року частка позитивних оцінок перевищує 80% за кожним із семи показників:
- смак страв;
- якість харчування;
- різноманітність меню;
- розмір порцій;
- температура їжі;
- умови в шкільній їдальні;
- організація приймання їжі.
Водночас в оприлюдненому повідомленні міністерства не наведено кількості опитаних, переліку охоплених закладів та детального розподілу відповідей.
Тому наведені показники характеризують результати моніторингу, представлені МОН, але самі собою не дають змоги оцінити ситуацію в кожній школі України.
У прифронтових регіонах дітей годують навіть під час повітряних тривог
Окрему увагу під час міжнародної зустрічі приділили організації шкільного харчування в умовах воєнного стану.
За інформацією МОН, у прифронтових регіонах під час повітряних тривог харчування учнів може організовуватися безпосередньо в укриттях.
Важливим напрямом реформи залишається модернізація шкільних харчоблоків, оновлення обладнання та створення умов для безпечного приготування і споживання їжі.
Міністерство також наголошує на ролі територіальних громад, які безпосередньо відповідають за організацію харчування та реалізацію інфраструктурних проєктів.



Міжнародні партнери планують підтримати 200 тисяч дітей у восьми областях
Одним із партнерів реформи є Всесвітня продовольча програма ООН (ВПП ООН), яка допомагає модернізувати шкільні харчоблоки та забезпечувати заклади освіти технологічним обладнанням.
За даними МОН, у межах двох етапів підтримки охоплено 298 проєктів оснащення шкільних харчоблоків.
У 2026/2027 навчальному році ВПП ООН планує підтримати 200 тисяч дітей у 1 800 школах восьми прифронтових областей:
- Чернігівської;
- Сумської;
- Харківської;
- Дніпропетровської;
- Одеської;
- Миколаївської;
- Херсонської;
- Запорізької.
Зазначені показники є плановими та не означають, що всі передбачені заходи вже реалізовано.
Україна представила досвід реформи шкільного харчування на міжнародному рівні
Третя міністерська зустріч Цільової групи Коаліції шкільного харчування відбулася в Римі.
За інформацією МОН, Коаліція об’єднує понад 110 країн, а програми шкільного харчування в державах-учасницях охоплюють 466 мільйонів дітей.
Учасники обговорювали прискорення реалізації національних програм і визначали пріоритети діяльності Коаліції на 2027–2028 роки.
Українська делегація представила досвід організації харчування в умовах війни, зокрема адаптацію шкільної інфраструктури до безпекових викликів.
Окремо обговорювалася можливість участі українських фахівців у діяльності School Meals Accelerator — міжнародної ініціативи, спрямованої на розвиток систем шкільного харчування, моніторингу та оцінювання їхньої ефективності.
У МОН також наголосили на необхідності залучення місцевих виробників продуктів до забезпечення шкіл. Такий підхід, за позицією міністерства, має сприяти розвитку місцевої економіки та підтримці територіальних громад. Таким чином, подальше впровадження реформи шкільного харчування передбачає не лише розширення доступу учнів до безоплатних обідів, а й модернізацію інфраструктури, контроль якості та розвиток співпраці з міжнародними партнерами.








