Уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь попередив про ризики збереження двомовності в Україні, яку він пов’язує з таким явищем у соціолінгвістиці, як мовна шизофренія.
«Через це частина громадян продовжує ходити до церкви, яка асоціюється з російською православною церквою. Через це є колаборанти і люди, які здають українські позиції; люди, які вважають, що можна домовитися з Росією, що є хороші росіяни. Але це небезпечно, шкідливо і загрожує національним інтересам.» – Тарас Кремінь.
В інтерв’ю для Української правди Кремінь зазначив, що ситуація, за якої українська та російська мови одночасно функціонують у суспільному житті, призводить до розвитку диглосії — мовного феномену, що проявляється через соціальні та культурні переваги однієї мови над іншою.
«З двомовністю треба боротися – зокрема, такими законодавчими ініціативами, які запропонували Наталка Піпа, тобто посиленням присутності української мови.
Якщо це стосується закладів освіти, то мають бути кадрові перестановки, заміна директорів. Якщо університетів – дострокове розірвання контрактів з ректорами. Що стосується малого і середнього бізнесу – елементарна відмова. Громадяни повинні зробити висновки ногами і перейти з однієї кав’ярні в іншу.» – Тарас Кремінь.
За словами Кременя, українсько-російська диглосія має серйозні наслідки, оскільки російська мова, попри українську незалежність, залишається домінуючою в багатьох сферах — у приватному житті, соцмережах і певних соціальних взаємодіях. Кремінь наголошує, що збереження цього статусу кво може спричинити «незворотні наслідки», які вплинуть на культурну ідентичність та національну безпеку України.
Фахівці з мовної політики вважають, що для зменшення впливу диглосії важливо розвивати україномовне середовище, що сприятиме формуванню стійкої української ідентичності та зниженню залежності від російської мови.
