Після журналістського розслідування про підпільну проросійську школу, що діяла на території храму УПЦ МП, її керівниця Анна Болгова публічно відреагувала на звинувачення. В інтерв’ю «Спілці православних журналістів» вона заявила, що матеріали медіа нібито містять перекручені факти, а сама вона стала жертвою цькування.
За словами Болгової, так звана школа «Перспектива» офіційно не була навчальним закладом, а функціонувала як «батьківський клуб». Вона наголошує, що діяльність була відкритою і нічого не приховувалося, адже зустрічі проходили публічно. Діти, як стверджує жінка, паралельно навчалися в українських школах дистанційно. Водночас журналісти з’ясували, що учні фактично не відвідували ці школи ні очно, ні онлайн, а документи з оцінками надсилалися лише формально — для подальшого отримання атестатів.
Болгова пояснює існування «клубу» потребами «православних дітей», яким, на її думку, складно адаптуватися у звичайних школах через гаджети, нецензурну лексику та загальну атмосферу. Вона також заперечує будь-яке фінансування з росії, підкреслюючи, що ініціатива трималася винятково на ентузіазмі і постійно відчувала нестачу коштів.
Використання радянських підручників, зокрема видання 1966 року, директорка виправдовує їхньою «якістю та логічністю», наголошуючи, що вони були українською мовою. За її словами, українську версію підручника довелося довго шукати в мережі. Звинувачення у співі російського гімну та «повазі до росії» вона відкидає, пояснюючи це впливом трендів у TikTok, де діти нібито навмисно провокують дорослих. Вона визнає, що один з учнів демонстрував такі відео, але запевняє, що з ним провели виховну бесіду.
Російську мову та літературу в «Перспективі» також вивчали, і Болгова вважає це логічним, адже багато дітей походили з російськомовних родин. Вона переконана, що навчання рідною для сім’ї мовою сприяє загальній грамотності, а вже потім діти успішно опановують українську. Водночас українську літературну програму директорка різко критикує, називаючи окремі твори «шкідливими для дитячої психіки», хоча наведені нею приклади не відповідають чинним навчальним програмам у тому вигляді, як вона їх описує.
Після розголосу монастир припинив співпрацю з «батьківським клубом», громада фактично розпалася, а сама Болгова говорить про сильний тиск і цькування. За її словами, жодних офіційних підозр чи викликів від правоохоронних органів вона поки не отримувала, а діти повернулися до звичайних шкіл. Майбутніх планів колишня директорка не будує і зізнається, що перебуває у стані повної розгубленості.
Попри це, у публічному просторі залишаються її попередні заяви про наміри виїхати до росії, бо, за її ж словами, в Україні «було робити нічого». Саме цей контраст між словами, поясненнями та реальними фактами і став ключовою причиною суспільного резонансу навколо історії з підпільною школою.
Слідкуйте за найважливішими новинами науки та освіти в нашому Telegram-каналі.
