Попри масштабне впровадження технологій у школах, дедалі більше досліджень ставлять під сумнів їхню ефективність. Як зазначає Bloomberg, після тривалого періоду зростання середніх показників IQ у ХХ столітті останніми десятиліттями в окремих країнах фіксують зворотну тенденцію. Деякі науковці пов’язують це, зокрема, з активною цифровізацією навчального процесу.
Сучасні учні навчаються довше, ніж попередні покоління, однак демонструють слабші результати з низки показників — від математичних навичок до рівня креативності. У США, наприклад, у 2024 році на освітні технології витратили близько 30 мільярдів доларів – це у десять разів більше, ніж на традиційні підручники. Водночас низка незалежних досліджень свідчить: надмірний екранний час не покращує, а іноді й погіршує засвоєння матеріалу.
У багатьох американських школах учні отримують персональні гаджети, подекуди ще з дитячого садка. Близько двох третин молодших школярів проводять за комп’ютером до чотирьох годин на день. Часто цифровий формат є обов’язковим – виконання завдань і комунікація відбуваються онлайн.
Науковці звертають увагу на різницю між сприйняттям інформації з паперу та з екрана. Під час читання друкованого тексту активуються механізми просторового запам’ятовування, що сприяє глибшому розумінню змісту. Аналогічно, письмо від руки стимулює когнітивну активність більше, ніж набір тексту на клавіатурі. Натомість цифрове середовище часто провокує поверхневе читання та швидке перемикання уваги.
Додаткове занепокоєння викликає вплив постійного перебування онлайн на емоційний стан дітей. Дослідники пов’язують надмірний екранний час із підвищеним рівнем тривожності, зниженням соціальних навичок та концентрації уваги.
Хоча розробники освітніх технологій продовжують обіцяти підвищення ефективності навчання, дедалі більше експертів закликають до обережності. Зокрема, наголошується, що нові інструменти – включно зі штучним інтелектом – мають проходити ретельну перевірку ефективності, перш ніж їх масово впроваджувати в класах.
На думку частини дослідників, технології в освіті мають використовуватися вибірково й обґрунтовано. Прикладом такого підходу називають обмеження використання мобільних телефонів у школах, що вже демонструє позитивні результати в окремих країнах.
Таким чином, дискусія навколо цифровізації освіти триває: питання полягає не в повній відмові від технологій, а в пошуку балансу між інноваціями та перевіреними методами навчання.
Слідкуйте за найважливішими новинами науки та освіти в нашому Telegram-каналі.
