Оскільки соціальні медіа все частіше наражають людей на жорстокість і неправду, потрібно ставитися до них як до споживчого продукту, а це означає, що потрібно запровадити правила безпеки продукції. Останнім часом використання певних соціальних мереж, таких як X (Twitter), помітно зменшилося. Зменшення привабливості та корисності цих платформ сприяло цій тенденції.
Однак, під час нещодавніх тривожних подій, таких як теракти в Ізраїлі, багато хто звертався до X (Twitter) за новинами, але наштовхувався на графічний і тривожний контент, що відрізнявся від очікуваних інформативних повідомлень, якими зазвичай діляться журналісти під час кризових ситуацій. Натомість пости із зображенням жорстоких нападів набирали величезну кількість переглядів і поширень, що підкреслює стратегічну експлуатацію соціальних мереж для посилення впливу терористичної атаки – наслідок неадекватно розробленого продукту, а не окремий випадок збою в модерації контенту.
Таке прикре використання стало можливим завдяки систематичному руйнуванню заходів безпеки на таких платформах, як X (Twitter), такими діячами, як Ілон Маск. Зменшення кількості працівників, які займаються забезпеченням довіри та безпеки користувачів, призвело до появи вразливих місць. Нещодавні події в Ізраїлі та Газі слугують гострим нагадуванням про те, що соціальні медіа, по суті, є споживчим продуктом і, як і будь-який товар масового споживання, їхнє використання пов’язане зі значними ризиками.
Подібно до того, як споживачі очікують від автомобілів справних гальм або ліків високої якості в аптеках, важливо визнати, що безпека різних продуктів, включаючи автомобілі та ліки, колись була на низькому рівні при їх первинному виході на ринок. Багато досліджень, юридичних баталій та регуляторних актів було необхідно для того, щоб забезпечити користь від цих продуктів, не ставлячи під загрозу громадську безпеку. Так само і соціальні медіа вимагають стандартів безпеки продуктів, щоб захистити користувачів.
Проте комплексні рішення щодо встановлення цих стандартів залишаються недосяжними. Тому прозорість соціальних мереж щодо їхніх алгоритмів і платформ є вкрай необхідною. Законодавство, таке як двопартійний Закон про підзвітність і прозорість платформ, має вирішальне значення для надання користувачам необхідної інформації для прийняття обгрунтованих рішень, а також для створення підґрунтя для запровадження цих стандартів безпеки.
Небезпека, яку становлять алгоритми, спрямовані на привернення максимальної уваги, має далекосяжні наслідки, особливо для підлітків, зокрема дівчат. Елементи дизайну, відомі як “темні патерни”, призначені для тривалого залучення користувачів, сприяють виникненню таких проблем, як надмірне використання соціальних мереж, пов’язане з розладами харчової поведінки та суїцидальними думками. Це занепокоєння спричинило судовий позов проти компанії Meta, що стоїть за Facebook та Instagram, яку звинуватили в експлуатації молодих користувачів з метою отримання прибутку, тим самим ставлячи під загрозу їхнє ментальне здоров’я.
Платформи соціальних мереж часто перекладають провину на користувачів за взаємодію зі шкідливим контентом, уникаючи власної відповідальності. Поточні виклики виходять за рамки питань модерації контенту; вони радше підкреслюють наслідки небезпечного дизайну продуктів, який сприяє поширенню шкідливого контенту, незважаючи на існуючу політику протидії цьому явищу. Хоча необхідні подальші дослідження, певні патерни, такі як автовідтворення та нескінченні стрічки, визнані особливо небезпечними, особливо для неповнолітніх користувачів. У деяких частинах світу влада вживає заходів, щоб притягнути соціальні медіа-платформи до відповідальності за їхній контент: Європейська комісія, наприклад, запроваджує правила, передбачені Законом про цифрові послуги. Однак правовий ландшафт США виглядає більш невизначеним, оскільки судові процеси проти великих платформ, ймовірно, триватимуть роками. Тим не менш, двопартійний Закон про підзвітність і прозорість платформ є життєздатним негайним кроком, який вимагає від платформ більшої прозорості та ініціює заходи для створення безпечнішого середовища в соціальних мережах.
Очевидно, що проблеми безпеки в Інтернеті призводять до страждань у реальному світі, а соціальні медіа-платформи, схоже, погано підготовлені або не схильні самостійно вирішувати ці питання безпеки. Оскільки наше суспільство все більше тяжіє до інтернету, концепція простого “триматися подалі від соціальних мереж” стає все менш реалістичною. Вкрай важливо притягнути ці платформи до відповідальності за проблеми безпеки, підкреслюючи нагальність вирішення цих питань для благополуччя всіх користувачів.
