Понад 20% українських школярів вважають українську мову недоречною для повсякденного неформального спілкування. Про це свідчать результати опитування, презентованого офісом Уповноваженого із захисту державної мови. Докладніше про тенденції русифікації дітей мовний омбудсмен Сергій Сиротенко розповів в інтерв’ю «hromadske».
За його словами, у 2023 році спостерігалося зростання використання української, що було реакцією на повномасштабну російську агресію. Проте опитування 2024 року зафіксувало різке погіршення показників. У 2025 році динаміка покращилася, але повернутися до рівня 2023 року досі не вдалося.
Сиротенко зазначає, що російська все частіше звучить і вдома, і на роботі серед батьків, а діти користуються нею поза школою — у неформальному спілкуванні. Особливе занепокоєння викликає ситуація в Києві: українізація тут виявилася ситуативною, і багато мешканців повернулися до російськомовної практики.
Мовний омбудсмен наголошує, що стан мовного середовища у столичних школах є критичним. Оскільки саме Київ формує освітні тренди, зросійщення шкільного простору може поширитися на інші регіони. «Якою мовою ви навчаєте і виховуєте дитину, таку країну, зрештою, і отримаєте», — підкреслив Сиротенко.
До офісу мовного омбудсмена щороку надходить понад 3 тисячі скарг. Лише 5% із них стосуються освітніх закладів, і лише чверть — безпосередньо мовної ситуації. Невелику кількість звернень Сиротенко пояснює небажанням батьків і дітей фіксувати порушення з боку педагогів, а також недостатньою поінформованістю про мовне законодавство. Крім того, реагування на скарги ускладнюється браком кадрів: в офісі омбудсмена працює 35 співробітників, з яких лише п’ятеро відповідають за проведення перевірок по всій країні.
Попри те, що 78% школярів називають українську рідною мовою, значна частина з них частіше користується російською. Омбудсмен називає це наслідком тривалої русифікації суспільства. Особливо тривожним він вважає той факт, що 20% опитаних користуються російською через упереджене ставлення їхнього оточення до української. «Це показник для всієї України — і він невтішний», — наголосив він.
Як один із можливих шляхів розв’язання проблеми Сиротенко називає посилення відповідальності за порушення мовного законодавства. Він закликав прискорити ухвалення законопроєкту №13072, який передбачає формування українськомовного освітнього середовища — тобто обов’язкове використання української мови в школі всіма учасниками освітнього процесу. Також законопроєкт має врегулювати мовне питання у позашкільній освіті, що досі лишається поза законом.
Минулого року уряд затвердив державну програму підтримки української мови до 2030 року, однак, за словами омбудсмена, її виконання є формальним через відсутність фінансування. «У програмі є завдання, які неможливо реалізувати без цільових коштів. Ми незабаром проаналізуємо виконання за 2025 рік і побачимо реальну картину», — зазначив Сиротенко.
Слідкуйте за найважливішими новинами науки та освіти в нашому Telegram-каналі.
