Опитування 1294 студентів із тимчасово окупованих територій засвідчило зростання зацікавленості у здобутті вищої освіти в закладах на підконтрольній Україні території. Про це йдеться в аналітичному звіті Центру громадянської просвіти «Альменда», присвяченому інтеграції студентської молоді з ТОТ. У межах дослідження, зокрема, опитали 73 респондентів з окупованого Криму, частина з яких ще у 2025 році проживала на півострові.
За даними аналітиків, найчастіше до України для навчання приїжджають студенти з окупованих районів Запорізької та Херсонської областей, однак упродовж останнього року також помітно зросла кількість вступників із Криму. Водночас лише 8% опитаних навчаються дистанційно, залишаючись на окупованій території, що свідчить про прагнення більшості молоді виїхати та фізично бути в українському освітньому просторі.
Автори звіту звертають увагу на вікові зміни серед вступників. Основну частину становить молодь 17–18 років, однак дедалі більше 16-річних прагнуть якомога раніше отримати українські документи та доступ до освіти. На думку дослідників, це може свідчити про посилення мотивації уникнути російського освітнього й ідеологічного впливу та свідомий вибір на користь України.
Анкетування показало, що ключовим рушієм для вступу є особиста позиція самих студентів. Переважна більшість ухвалює рішення самостійно, тоді як вплив батьків чи друзів є значно меншим. Головними мотивами залишаються патріотичні переконання та бажання пов’язати своє майбутнє з Україною.
Водночас молодь з ТОТ стикається з серйозними труднощами. Процес виїзду з окупованих територій часто супроводжується перевірками, психологічним тиском і ризиком затримання, що багато респондентів описують як травматичний досвід. Не менш суттєвим бар’єром є фінансові проблеми — висока вартість дороги, складність планування маршруту та відсутність коштів на житло після приїзду до України.
Окремою проблемою залишається дефіцит достовірної інформації. Через блокування українських ресурсів і страх їх переглядати студенти нерідко змушені ухвалювати рішення майже «наосліп», не маючи чіткого розуміння маршруту виїзду чи правил вступу. Ситуацію ускладнює і брак українських документів, складність підтвердження попередньої освіти та неоднозначність процедур, через що вступ часто залежить від індивідуальних зусиль і сторонньої допомоги. Майже чверть опитаних також зазначили, що стикаються з дезінформацією, фейками та прямою пропагандою з боку окупаційної влади.
В анкетах студенти наголошують, що на ТОТ домінує російський інформаційний простір, а доступ до українських джерел після 2022 року суттєво ускладнився. Окупаційна адміністрація, за їхніми словами, активно поширює міфи про неможливість вступу без повного пакета документів, складні іспити чи небажання університетів приймати молодь з ТОТ, хоча насправді для цієї категорії вступників передбачені спрощені процедури та програми підтримки.
За підсумками дослідження аналітики ЦГП «Альменда» підготували рекомендації для української влади. Вони стосуються спрощення бюрократичних процедур за принципом «єдиного вікна», полегшення оформлення документів на повернення в Україну, посилення супроводу та реінтеграції дітей і молоді, а також створення окремого інформаційного модуля в застосунку «Дія» з детальними роз’ясненнями щодо вступу до закладів освіти для мешканців тимчасово окупованих територій.
Слідкуйте за найважливішими новинами науки та освіти в нашому Telegram-каналі.
