У 2014 році Христині було сім років. Події російської окупації Криму вона пам’ятає не як політичний процес, а через дрібні, на перший погляд, деталі — шкільні пиріжки, нову валюту, зміну символіки в класах. Сьогодні дівчина виїхала з півострова і поділилася із Суспільним своїми дитячими спогадами.
За словами Христини, різких пояснень чи відкритих розмов у школі тоді не було. У її пам’яті перехід від України до Росії виглядає раптовим: «вчора було так, а сьогодні вже інакше». Одним із перших відчутних змін для неї стала ціна в шкільній їдальні. Пиріжки, які коштували кілька гривень, почали продавати за рублі — і дитині здавалося, що вони просто подорожчали. Згодом батьки пояснили, що змінилася валюта. Водночас, згадує Христина, смак їжі теж змінився.
Поступово в шкільних класах з’явилися російські триколори, тексти гімну РФ і портрети президента Росії. Тоді це сприймалося як нова «норма». Лише згодом, подорослішавши, дівчина почала усвідомлювати, що така демонстративна символіка в освітньому просторі є елементом ідеологічного впливу.
Вона також пригадує, як під час літнього шкільного табору дітям організували флешмоб із використанням російської державної символіки. У дитячому віці це здавалося просто розвагою, однак з роками прийшло розуміння ширшого контексту.
Побутові труднощі також стали частиною нової реальності: перебої з електропостачанням, відсутність інтернету, зміна асортименту товарів у магазинах. Зникли звичні українські продукти, їх замінили російські аналоги.
Христина зазначає, що в дитинстві не усвідомлювала значення слова «окупація» й не аналізувала політичні процеси. Розуміння змін прийшло вже в підлітковому віці, а остаточно — після повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Саме тоді вона почала активно цікавитися новинами, читати аналітику та замислюватися про виїзд з Криму.
Зрештою дівчина залишила півострів. За її словами, момент перетину кордону став емоційно переломним — відчуттям полегшення після тривалого внутрішнього напруження.
Історія Христини — це спроба поглянути на події 2014 року очима дитини, для якої великі політичні зміни проявлялися через щоденні дрібниці: ціни в їдальні, нові прапори над дошкою та поступову зміну звичного світу.
Слідкуйте за найважливішими новинами науки та освіти в нашому Telegram-каналі








