Спілка ректорів просить парламент переглянути реформу навантаження у ЗВО

Громадська організація «Спілка ректорів України» звернулася до Верховної Ради із закликом не впроваджувати в повному обсязі зміни, передбачені Законом №3791-ІХ, який стосується реформування структури робочого часу працівників закладів вищої освіти.

Йдеться про норми, ухвалені ще в червні 2024 року. Закон передбачає зменшення максимального навчального навантаження для науково-педагогічних працівників із 600 до 450–480 годин на рік, а також запровадження окремої категорії педагогічних працівників із навантаженням до 900 годин на рік.

Позиція ректорів

У Спілці заявляють, що більшість університетів наразі не мають ані фінансових, ані кадрових ресурсів для реалізації цих норм.

Зокрема, зменшення навантаження до 450 годин, за їхніми підрахунками, потребуватиме збільшення кількості викладачів приблизно на 25%, аби виконати чинні навчальні плани. Водночас державне фінансування, як зазначають ректори, не покриває додаткових витрат.

Ситуацію ускладнює й те, що у 2026 році зростають соціальні стандарти — прожитковий мінімум і мінімальна зарплата. Значну частину доходів університети отримують від контрактного навчання, однак вартість контрактів фіксується на весь період навчання і не може бути оперативно переглянута. Це, за словами представників вишів, створює ризики фінансових розривів.

Окремо ректори застерігають, що переведення частини викладачів на посади з навантаженням 900 годин може негативно вплинути на якість викладання через обмежений час на підготовку та наукову роботу.

Також у зверненні наголошується на відсутності чіткого механізму розмежування статусів «науково-педагогічний» і «педагогічний» працівник, що, на думку авторів заяви, може створювати додаткові ризики зловживань.

Пропозиції до парламенту

Спілка ректорів пропонує:

● відтермінувати зміну навантаження до забезпечення відповідного бюджетного фінансування;

● надати закладам вищої освіти право самостійно визначати зменшення навантаження;

● створити робочу групу для розроблення компенсаторних механізмів;

● передбачити окрему субвенцію для покриття різниці в оплаті праці, що виникне через впровадження нових норм.

Таким чином, ректори закликають парламент врахувати фінансові можливості університетів і запроваджувати зміни з урахуванням реального стану системи вищої освіти.

Слідкуйте за найважливішими новинами науки та освіти в нашому Telegram-каналі