У Верховній Раді зареєстрували законопроєкт, який пропонує закріпити навчання мовами нацменшин поряд з українською. Зміни стосуватимуться мов, які є офіційними мовами Європейського Союзу, а також мов корінних народів України. Російської мови запропоновані норми не стосуються.
Проєкт закону №16119 «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення освітніх прав корінних народів України та осіб, які належать до національних меншин (спільнот) України» зареєстровано 1 жовтня 2026 року. Наразі документ направлено на розгляд комітету Верховної Ради.
Що пропонують змінити у навчанні мовами нацменшин
Законопроєкт передбачає право дітей із національних меншин та корінних народів навчатися рідною мовою поряд із державною, а не замість неї.
У МОН наголошують, що українська мова залишається обов’язковою складовою освіти, а запропоновані зміни не скасовують вимог щодо її вивчення та використання в освітньому процесі.
Додаткові мовні права передбачається поширити на офіційні мови ЄС та мови корінних народів України. На російську мову ці положення не поширюватимуться.
Рішення залежатиме і від батьків
Законопроєкт передбачає окремий механізм визначення мови викладання предметів.
Для розширення переліку предметів, які викладатимуться державною мовою у класах із навчанням мовою корінного народу або національної меншини, буде необхідна письмова підтримка щонайменше двох третин батьків учнів відповідного класу.
Такий механізм уже передбачений Законом України «Про повну загальну середню освіту».
149 шкіл зможуть претендувати на спеціальний статус
Одна з помітних новацій — можливість отримати статус «заклад національної меншини (спільноти) України».
Претендувати на нього зможе школа, у якій понад 50% учнів здобувають освіту мовою національної меншини, що є офіційною мовою ЄС.
За розрахунками МОН, потенційно йдеться про 149 шкіл — приблизно 1,2% усіх закладів загальної середньої освіти України.
Для збереження такого статусу надалі не менш як 20% учнів закладу повинні навчатися мовою відповідної меншини.
Вивіски та документи дозволять дублювати іншою мовою
Ще одна зміна стосується шкіл, у яких працює хоча б один клас або група з навчанням мовою національної меншини.
Навіть без спеціального статусу законопроєкт передбачає можливість дублювати мовою меншини:
- вивіски;
- документи про освіту — за заявою батьків;
- службову документацію, що стосується відповідного класу.
Реорганізацію окремих шкіл доведеться погоджувати з МОН
Реорганізація або ліквідація комунальних закладів зі статусом школи національної меншини чи корінного народу потребуватиме погодження Міністерства освіти і науки.
Засновник також повинен буде забезпечити дитині можливість продовжити навчання в закладі з відповідним статусом у межах тієї самої громади — за заявою батьків.
За оцінкою МОН, ця норма потенційно може стосуватися до 141 комунальної школи у Закарпатській, Чернівецькій, Одеській та Львівській областях.
Для частини директорів приватних шкіл передбачили виняток
Законопроєкт містить і окрему норму щодо керівників приватних закладів, у яких є класи або групи з навчанням мовою національної меншини чи корінного народу.
Керівників, які вже перебуватимуть на посаді на момент набрання законом чинності, пропонують на час роботи на цій посаді звільнити від необхідності підтверджувати володіння українською мовою державним сертифікатом.
При цьому вимога володіти та користуватися державною мовою залишається.
За інформацією МОН, ця норма стосуватиметься керівників 29 закладів освіти.
Законопроєкт пов’язують із євроінтеграцією України
У МОН пояснюють запропоновані зміни, зокрема, зобов’язаннями України в межах переговорного процесу щодо вступу до Європейського Союзу.
За інформацією Міністерства, документ пройшов консультації з Європейською Комісією та представниками національних меншин України. Його також обговорювали в Раді громадських об’єднань національних меншин при Державній службі з етнополітики та свободи совісті.
Водночас наразі йдеться саме про законопроєкт: запропоновані положення ще не набрали чинності.
