Українські школярі не мають достатнього рівня знань для успішного складання національного мультипредметного тесту (НМТ). Про це заявила директорка Українського центру оцінювання якості освіти Тетяна Вакуленко в інтерв’ю «Лівому берегу».
Основна проблема — низький рівень знань
За словами посадовиці, ситуація ускладнюється тим, що НМТ став єдиним незалежним іспитом за весь період навчання у школі. Відсутність поточних іспитів, таких як державна підсумкова атестація (ДПА), формує у випускників тривожне ставлення до тестування та не дає об’єктивної картини їхніх навчальних досягнень.
«Очевидно, що дитина, яка отримає високий результат на тестуванні, матиме більші шанси вступити до ЗВО. Але не існує тесту, який однаково успішно складали б усі. Проблема — в недостатньому рівні підготовки», — зазначила Вакуленко.
Математика — базовий інструмент, а не зайва вимога
У відповідь на поширену думку про те, що математику можна було б прибрати з обов’язкових предметів для гуманітаріїв, очільниця УЦОЯО наголосила: базові математичні навички потрібні кожному.
«Математика — це не лише про синуси та косинуси. Це про вміння ухвалювати рішення, планувати витрати, аналізувати. Освіченість передбачає хоча б мінімальний рівень володіння математичним інструментарієм», — наголосила вона.
Водночас вона уточнила, що система вступу вже враховує специфіку фахів: у разі, якщо предмет є непрофільним, його коефіцієнт у розрахунку вступного бала зменшується. Наприклад, для вступу до мистецьких ЗВО достатньо мінімального балу з математики, який відповідає знанням на рівні 5–7 класів.
Відсутність системних іспитів і «оціночна інфляція»
Ще одна причина проблем із підготовкою — відсутність практики складання іспитів у школі. Через скасування ДПА учні не звикли до перевірки знань у форматі тестів, що негативно впливає на мотивацію та готовність до НМТ.
«Учениця може 11 років не знати математики, але мати більш-менш нормальні оцінки просто за старанність. Такі оцінки не відображають реального рівня знань», — підкреслює Вакуленко.
Повернення ДПА наразі малоймовірне — через війну, перебування частини учнів за кордоном і неможливість забезпечити рівні умови для всіх. Але в УЦОЯО визнають: без поточних контрольних точок учні не сприймають оцінювання як невід’ємну частину навчального процесу.
Дистанційне навчання погіршило ситуацію
Особливу увагу Вакуленко приділила складнощам дистанційного навчання. За її словами, деякі предмети, зокрема математика та історія, потребують безпосередньої взаємодії між учнем і вчителем, адже формування навичок розв’язання задач неможливе без практики.
«Математика — це про системну роботу. Дистанційно дуже складно забезпечити її належний рівень. Випускник не знає, як підійти до завдання рівня сьомого класу — і ця ситуація тільки погіршується», — зазначила очільниця УЦОЯО.
PISA-2022: тривожна статистика
На підтвердження своїх слів Вакуленко навела результати міжнародного дослідження PISA-2022, згідно з якими понад 40% українських 15-річних підлітків не досягли базового рівня математичної грамотності.
Слідкуйте за найважливішими новинами науки та освіти в нашому Telegram-каналі.
