Випускники українських шкіл дедалі рідше обирають фізику та хімію для складання НМТ. За словами освітнього експерта Павла Хобзея, частка таких учнів залишається вкрай низькою: фізику складають менш як три відсотки абітурієнтів, а хімію — близько півтора відсотка.
На його переконання, така тенденція створює серйозні ризики для країни. Саме природничі та технічні спеціальності формують основу для розвитку інженерії, оборонної галузі, високих технологій і промисловості — сфер, які матимуть стратегічне значення у повоєнний період.
Експерт звертає увагу, що вибір предметів для вступу не є лише особистою справою школярів — він впливає на майбутній кадровий потенціал держави. Якщо інтерес до складних природничих дисциплін і надалі знижуватиметься, країна може зіткнутися з нестачею фахівців у ключових галузях.
Серед можливих рішень він називає зміну підходів до профілізації старшої школи. Зокрема, доцільно розвивати інтегровані напрями — наприклад, поєднувати математику з фізикою або хімію з біологією. Такий формат дозволить учням отримувати системні знання й уникнути ситуації, коли доводиться опановувати базові дисципліни вже під час навчання в університеті.
Також не виключено, що в майбутньому держава стимулюватиме вступ на природничо-технічні спеціальності через спеціальні програми підтримки. Однак, як зазначає експерт, уже зараз необхідно реагувати на зниження інтересу до цих предметів, щоб не допустити кадрового дефіциту в стратегічно важливих сферах.
Слідкуйте за найважливішими новинами науки та освіти в нашому Telegram-каналі.
