Україна закликала міжнародні наукові журнали відхиляти статті авторів із російських установ

84
Російські наукові установи — заклик МОН припинити міжнародну співпрацю та обмежити публікації у наукових журналах.

Міністерство освіти і науки України та Міністерство цифрової трансформації звернулися до міжнародної академічної спільноти із закликом припинити інституційну співпрацю з російськими науковими організаціями. Зокрема, Україна пропонує міжнародним науковим журналам відхиляти рукописи авторів, афілійованих із російськими установами, без направлення на зовнішнє рецензування.

27 жовтня 2026 року МОН оприлюднило відкритий лист, у якому закликало міжнародних партнерів припинити співпрацю з російськими науковими установами у сфері досліджень, академічних публікацій та редакційної діяльності.

Звернення адресоване університетам, науково-дослідним інститутам, академічним видавництвам, редакційним колегіям наукових журналів, науковим товариствам та організаціям, що фінансують дослідження.

Які обмеження пропонують запровадити для російських наукових установ

Українські міністерства закликають міжнародну академічну спільноту перейти від декларацій солідарності до конкретних рішень щодо обмеження інституційної співпраці з росією.

Зокрема, пропонується:

  • призупинити спільні наукові проєкти за участю дослідників, які мають інституційну належність до російських академічних і науково-дослідних установ;
  • відхиляти рукописи без зовнішнього рецензування (desk rejection), якщо їхні автори афілійовані з російськими науковими організаціями;
  • призупинити виконання редакційних обов’язків представниками російських установ у міжнародних наукових журналах;
  • обмежити інституційну участь російських наукових організацій у міжнародних дослідницьких мережах і проєктах.

Окрему увагу у зверненні приділено академічним видавництвам та редакційним колегіям міжнародних наукових журналів, які можуть безпосередньо впливати на доступ російських установ до міжнародного наукового простору.

Міжнародним журналам пропонують застосовувати desk rejection

Однією з ключових ініціатив є запровадження практики desk rejection щодо рукописів, автори яких мають інституційну належність до російських академічних і науково-дослідних установ.

Desk rejection — це відхилення рукопису редакцією на початковому етапі розгляду без передавання його на зовнішнє експертне рецензування.

Таким чином, Україна пропонує міжнародним науковим видавництвам враховувати не лише науковий зміст рукописів, а й інституційну афіліацію їхніх авторів.

Крім того, редакційні ради та колегії закликають призупинити участь представників російських наукових організацій у редакційній діяльності міжнародних журналів.

Водночас ці пропозиції є закликом до міжнародних видавництв та наукових організацій, а не запровадженими на міжнародному рівні обов’язковими правилами.

Причиною звернення стали систематичні атаки на українську науку

У відкритому листі наголошується, що росія продовжує завдавати ударів по українській науковій інфраструктурі, тоді як її академічні установи зберігають доступ до міжнародних дослідницьких мереж, наукових видань і ресурсів.

Як один із прикладів МОН наводить атаку російського безпілотника 28 вересня 2026 року на будівлю Президії Національної академії наук України в Києві.

За інформацією міністерства, унаслідок удару загинули двоє людей, семеро отримали поранення, а будівля зазнала значних пошкоджень.

Заступник міністра освіти і науки України Денис Курбатов наголосив на необхідності переходу міжнародної спільноти до конкретних дій.

За його словами, продовження академічної співпраці з російськими установами на тлі систематичного руйнування української наукової інфраструктури є неприпустимим.

Обмеження стосуються установ, а не громадянства науковців

У зверненні окремо підкреслено, що запропоновані заходи спрямовані саме на інституційну співпрацю з російськими науковими організаціями.

Критерієм для застосування обмежень пропонується визначити формальну належність дослідника до відповідної установи, а не його громадянство, національність чи етнічне походження.

Отже, йдеться про обмеження співпраці з організаціями, а не про автоматичне виключення окремих учених із міжнародного академічного середовища за ознакою походження.

МОН закликає поширювати відкритий лист серед міжнародних партнерів

Міністерство освіти і науки закликало українські університети, наукові установи, дослідницькі організації та представників академічної спільноти активно поширювати звернення серед закордонних партнерів.

Особливу увагу пропонують приділити міжнародним науковим об’єднанням, академічним видавництвам, редакційним радам і колегіям наукових журналів.

Мета ініціативи — домогтися конкретних рішень міжнародних організацій щодо припинення співпраці з російськими науковими установами та посилення відповідальності в академічному середовищі.

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

Введіть свій коментар!
Введіть тут своє ім'я