Підвищення кваліфікації освітян — ключовий чинник якості освіти. Але для багатьох вчителів це перетворюється з можливості розвитку на справжнє випробування. Освітня омбудсменка Надія Лещик окреслила найгостріші проблеми, з якими зіштовхуються українські педагоги, намагаючись удосконалювати свої професійні навички.
Часу немає — а вимоги є
Більшість учителів змушені підвищувати кваліфікацію у власний вільний час. Опитування показало, що понад 74% педагогів навчаються після основної роботи, часто жертвуючи відпочинком або навіть часом з родиною. Лише чверть мають змогу проходити курси в межах робочого дня. І навіть є випадки, коли навчання збігається з уроками — 9% вчителів змушені поєднувати обидва процеси одночасно.
Це веде не лише до перевтоми, а й знижує якість як уроків, так і самого навчання. У контексті війни, коли психоемоційне навантаження зростає, ситуація лише погіршується.
Професійний розвиток за власний рахунок
Ще однією проблемою є фінансування. Хоча держава формально виділяє кошти на підвищення кваліфікації, вчитель не може ними розпоряджатися самостійно. Заклади освіти планують, як і де вчитимуться педагоги, а якщо хтось хоче пройти дійсно якісний і актуальний курс поза затвердженим планом — платити доводиться з власної кишені. Компенсації витрат не передбачено.
Якість курсів — як лотерея
В Україні сьогодні працює безліч суб’єктів, що пропонують послуги підвищення кваліфікації, але контролю за якістю фактично немає. Деякі курси проводяться формально, без змісту та практичної користі. Гірше того — розповсюджена практика продажу сертифікатів без проходження навчання. Це не лише дискредитує саму ідею розвитку вчителя, а й створює загрозу, особливо у сферах, де педагог працює з дітьми з особливими освітніми потребами або надає психологічну підтримку.
Тиск і зловживання: примус та вимоги без підстав
Окремі керівники шкіл вдаються до тиску на вчителів, змушуючи їх звітувати про курси на певних платформах чи встановлюючи обов’язкову кількість годин підвищення кваліфікації щороку. Насправді ж закон дозволяє педагогам вільно обирати курси та розподіляти 150 годин навчання протягом п’яти років. Жодних норм про щорічне обов’язкове навчання немає.
Педагогам бракує знань про власні права
Однією з найгостріших потреб освітян, як свідчить практика, є правова обізнаність. Багато вчителів просто не знають, як захищати свої права. Лекції з цієї теми поверхневі, без прикладів або практичного застосування. Надія Лещик пропонує запровадити окремі курси правової грамотності для педагогів — із чіткими прикладами, реальними кейсами й покроковими алгоритмами дій у разі порушення прав.
Слідкуйте за найважливішими новинами науки та освіти в нашому Telegram-каналі.
