Півмільйона років тому, раніше, ніж вважалося досі, люди будували споруди з дерева, як свідчить нове дослідження, проведене командою з Ліверпульського університету та Університету Аберістуїта. Дослідження, опубліковане в журналі Nature, повідомляє про розкопки добре збереженої деревини на археологічній ділянці водоспаду Каламбо в Замбії, що датується щонайменше 476 000 років і передує еволюції нашого виду Homo sapiens.
Експертний аналіз слідів від кам’яних інструментів на деревині показує, що давні люди обтесували і з’єднували дві великі колоди, щоб створити конструкцію, ймовірно, фундамент платформи або частину житла. Це найдавніше свідчення про свідоме виготовлення колод, які підходять одна до одної. До сьогодні докази використання деревини людиною обмежувалися використанням деревини для розпалювання вогню, виготовлення палиць для копання та списів.
Деревина рідко зустрічається в таких древніх місцях, оскільки зазвичай вона гниє і зникає, але постійний високий рівень води у водоспаді Каламбо зберіг деревину. Це відкриття кидає виклик поширеній думці про те, що люди кам’яного віку були кочівниками. Біля водоспаду Каламбо ці люди не лише мали постійне джерело води, але й ліс навколо давав їм достатньо їжі, щоб вони могли оселитися і будувати споруди. Професор Ларрі Бархем з кафедри археології, класики та єгиптології Ліверпульського університету, який очолює дослідницький проект “Глибоке коріння людства”, сказав: “Ця знахідка змінила моє уявлення про наших ранніх предків. Забудьте про назву “кам’яний вік”, подивіться на те, що робили ці люди: дещо нове і велике вони робили з дерева. Вони використовували свій інтелект, уяву та навички, щоб створити щось, чого вони ніколи раніше не бачили, щось, що ніколи раніше не існувало”.
Професор Джефф Даллер з Університету Аберістуїта сказав: ” В цей великий період датування знахідок є дуже складним завданням, і ми використали для цього люмінесцентний метод датування. Нові методи датування мають широкі перспективи – вони дозволяють нам датувати знахідки набагато глибше в минуле, збирати воєдино пам’ятки, які дають нам уявлення про еволюцію людства”.
Професор Дуллер додав: “Наше дослідження доводить, що це місце набагато старше, ніж вважалося раніше, тому його археологічне значення тепер ще більше зростає. Це додає ще більшої ваги аргументам на користь того, що воно має стати об’єктом Всесвітньої спадщини ООН”.
