Дослідники з Принстона Енн Кейс та Ангус Дітон опублікували нову роботу, в якій розглядають стрімко зростаючий розрив у смертності між тими, хто має або не має університетського ступеню. Автори дослідження – економісти, мабуть, найбільш відомі тим, що придумали фразу “смерті від відчаю”, яка включає в себе передозування наркотиків, алкогольні захворювання печінки і самогубства.
Ці типи смертей, які стрімко зросли після 1992 року, стали ключовими для розуміння розриву між людьми з вищою освітою та без неї. У 2019 році рівень смертності серед людей без вищої освіти зріс більш ніж удвічі – до 95 осіб на 100 000 осіб віком від 25 до 84 років. Для людей з вищою освітою цей показник становить 29 осіб, порівняно з 26 особами у 1992 році. Раніше Кейс і Дітон зосереджували свою увагу на “смертях від відчаю” серед американців середнього віку, але вони пишуть, що саме наймолодша група, у віці від 25 до 34 років, піддається найбільшому ризику: “Це дедалі більше усвідомлюваний, але все ще недооцінений факт про смерті від відчаю, адже молодь страждає від них найбільше”.
Йдеться не лише про смерті від відчаю. Американці з вищою освітою мають нижчі показники смертності, ніж ті, хто не має вищої освіти, майже за всіма показниками смертності. Смертність від раку і серцево-судинних захворювань знизилася за останні 30 років, але розрив зростає, і він на користь більш освічених. Нова робота включає дані про пандемію, які показують, що смертність від COVID зросла в обох групах, але COVID сильніше вдарив по менш освіченим людям.
Висновки Кейса і Дітона, здається, доводять теорію про те, що ті, хто має владу і ресурси, будуть ефективніше використовувати засоби для запобігання смерті, але що примітно, це те, що в США це розвивається дуже швидко. У 1980 році тривалість життя в Сполучених Штатах була посередині групи з 22 заможних країн, але з того часу цей показник відірвався від неї і опинився далеко внизу групи. Кейс і Дітон зазначають, що якби американці з вищою освітою мали власну країну, вона була б майже на чолі цієї групи, відразу за Японією. Кейс і Дітон зазначають, що США – єдина країна, де середня тривалість життя змінюється в різних напрямках.
Автори відзначають, що збільшується розрив між людьми з вищою освітою і тими, хто її не має, за цілою низкою показників, які включають кількість шлюбів, позашлюбну народжуваність, релігійні переконання, заробітну плату, зайнятість, а також смерть і страждання. Автори дослідження називають це “погіршенням становища менш освічених людей в сучасних Сполучених Штатах”. У своїй книзі 2020 року “Смерті від відчаю і майбутнє капіталізму” вони відзначили деякі можливі причини: зростання глобалізації та автоматизації без потужної системи соціального захисту, система охорони здоров’я, прив’язана до зайнятості, занепад профспілок і збільшення кількості сприятливих для бізнесу державних законів, які шкодять працівникам. Автори також вказують на те, що іноді роботодавці використовують диплом як спосіб відсіювання працівників замість того, щоб наймати працівників на основі професійних навичок.
