У 2023 році Міністерство освіти і науки України розпочало новий етап реформування вищої освіти. В умовах повномасштабної війни команда під керівництвом заступника міністра Михайла Винницького мала на меті трансформувати пострадянську модель університетів у сучасну систему, здатну генерувати інновації та залучати власні ресурси.
Серед ключових напрямів — скорочення кількості університетів, запровадження грантової системи фінансування та реформа управління ЗВО. Проте, як зазначають джерела у сфері освіти та представники влади, процес реформ виявився не без труднощів. Основні зауваження — слабка комунікація з громадськістю та парламентом, а також проблеми з менеджментом змін.
Разом із тим, частина критики звучить з боку представників університетів, зокрема ректорів, які виступають проти реформ, остерігаючись втрати впливу або посад. Михайло Винницький натомість наполягає: реформа потрібна, хоча й визнає, що вона рухається повільніше, ніж планувалося.
Хто такий Михайло Винницький і як він потрапив у МОН?
Доктор філософії, викладач Києво-Могилянської академії, Михайло Винницький з 2012 року брав активну участь у реформуванні системи вищої освіти. Після роботи у Національному агентстві із забезпечення якості вищої освіти, він був запрошений до МОН у 2023 році на посаду заступника міністра.
За його словами, ініціатива запросити його на цю посаду належала кільком представникам освітнього середовища, зокрема Сергію Квіту та Євгену Кудрявцю. Остаточне рішення ухвалювалося на рівні Кабінету міністрів за участі президента та профільного віцепрем’єра.
Головні напрямки реформ
- Скорочення кількості університетів
МОН планує зменшити кількість державних ЗВО з 154 до приблизно 100 до 2030 року. У 2023 році було реорганізовано 9 університетів, ще 3 — у процесі об’єднання. За словами Винницького, причиною є як демографічні фактори, так і фінансова неспроможність окремих ЗВО. - Запровадження грантів
У 2023 році стартував пілотний проєкт з грантового фінансування університетів. Хоча ідея отримала схвальні відгуки, її впровадження не встигли перевести у законодавче поле. - Реформа управління
МОН розробляє нову модель управління ЗВО, що передбачає посилення ролі наглядових рад. Експеримент триває у кількох університетах, з перспективою поширення на всі державні ЗВО у 2025 році.
Виклики та критика
Одним із найгостріших викликів стала спроба об’єднати Таврійський національний університет ім. Вернадського з НаУКМА. Проєкт не реалізували, зокрема через спротив з боку окремих урядовців. Тепер у МОН планують ухвалити рішення щодо майбутнього Таврійського університету після вступної кампанії 2025 року, зважаючи на його низькі показники.
Попри значні зусилля, Винницький визнає, що реалізація частини ініціатив відстає від графіка. Водночас він наголошує: жоден викладач не втратив роботу безпосередньо через укрупнення ЗВО — йдеться лише про природне скорочення навантаження та оновлення кадрів.
Що далі?
За словами Винницького, наступні кроки реформи включатимуть:
- продовження укрупнення ЗВО;
- законодавче оформлення системи грантів;
- масштабування реформи управління через наглядові ради;
- покращення комунікації з парламентом та громадськістю.
Слідкуйте за найважливішими новинами науки та освіти в нашому Telegram-каналі.
