Голова парламентського Комітету з питань освіти, науки та інновацій Сергій Бабак висловив сумніви щодо ефективності законодавчої ініціативи, яка передбачає заборону спілкування російською мовою на шкільних перервах. На його думку, запропонований законопроєкт має декларативний характер і не містить конкретного механізму реалізації.
Сергій Бабак зазначив, що ініціатива народного депутата Наталії Піпи викликала багато запитань серед членів комітету. Головне з них: хто і як буде забезпечувати виконання цієї норми?
«Мовний омбудсмен? Вчителі? Директори шкіл? Який сенс вводити норму, якщо незрозуміло, як вона працюватиме і що буде у разі порушення?» — прокоментував Бабак. Він підкреслив, що законодавчі акти мають бути не деклараціями, а працюючими інструментами.
Очільник комітету нагадав, що законодавство вже чітко визначає, що мовою освітнього процесу є державна. Це стосується як навчання в закладах освіти, так і поза їх межами, якщо йдеться про навчальні заходи.
Більшість депутатів, за словами Бабака, підтримують ідею позитивного стимулювання використання української мови, а не заборон і примусу. Він навів приклад успіхів українського кіно, літератури й сучасної озвучки, які стали потужними факторами популяризації державної мови.
«Не можна просто заборонити людям розмовляти однією мовою й наказати перейти на іншу. Потрібно створювати умови, де українська буде природним і привабливим вибором», — зазначив він.
На думку Бабака, законопроєкт зіткнеться зі значним спротивом у Верховній Раді, оскільки думки депутатів із цього приводу дуже полярні. Однак обговорення ініціативи може стати майданчиком для вироблення нових підходів до створення україномовного середовища у школах.
Висновок експертів Верховної Ради також вказує, що законопроєкт має декларативний характер і потребує доопрацювання з метою розробки чітких механізмів реалізації.
Серед депутатів тривають дискусії щодо найкращих шляхів популяризації державної мови. Вони наголошують, що ключем до успіху є мотивація, а не санкції.
