Українські школярі можуть втрачати до половини навчального матеріалу через недостатній рівень володіння українською мовою. На цю проблему звернув увагу громадський діяч і правозахисник Роман Матис.
За його словами, мовний бар’єр у школі — явище не виняткове й характерне для багатьох країн. Зокрема, у Києві та Лондоні спостерігається подібна частка дітей, для яких мова навчання не є рідною, а використовується як друга.
Фахівці наголошують, що ключовим періодом для формування мовлення є вік від народження до семи років. Саме тоді закладається домінантна мова. Дослідження свідчать: якщо двомовність формується з раннього дитинства, обидві мови можуть розвиватися рівномірно. Втім, в українських реаліях такий баланс досягається рідко.
Для того щоб українська стала домінантною, дитина має отримувати щонайменше 65% інформації саме цією мовою. Йдеться не лише про медіаконтент, а й про щоденне спілкування в родині та соціальному середовищі.
Водночас держава не здатна повністю контролювати мовне середовище дитини. Проте, як зазначає голова ГО «Спільномова» Андрій Ковальов, існують практичні механізми розв’язання проблеми, реалізація яких потребує насамперед політичної підтримки.
Запропонований підхід передбачає два етапи. Перший — оцінювання рівня мовленнєвого розвитку дітей у п’ятирічному віці. У разі потреби протягом року дитина матиме можливість покращити знання української мови. Другий етап — впровадження системної мовної підтримки. За словами Романа Матиса, такі заходи можуть сприяти переходу понад 80% батьків на українську мову у спілкуванні з дітьми.
Громадський діяч закликав Міністерство освіти і науки та особисто міністра Оксена Лісового очолити цей процес і використати напрацьовані пропозиції для покращення мовної ситуації в освіті.
Слідкуйте за найважливішими новинами науки та освіти в нашому Telegram-каналі.
