В Україні склалася правова колізія, яка унеможливлює ефективне реагування на випадки булінгу та жорстокого поводження з дітьми в освітніх закладах. Про це заявила освітня омбудсменка Надія Лещик, закликавши терміново вирішити проблему на законодавчому рівні.
Після ухвалення у 2023 році змін до законодавства, які розширили сферу застосування закону про запобігання насильству над дітьми, поняття булінгу було включено до ширшого терміну «жорстоке поводження з дитиною». Відтепер закон діє не лише в системі освіти, а в усіх середовищах, де перебувають діти. Відповідні зміни були внесені до законів «Про освіту» та «Про охорону дитинства».
Водночас супровідний законопроєкт №9400, який мав внести необхідні правки до Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП), досі не ухвалено навіть у першому читанні. Це означає, що адміністративна відповідальність за більшість форм психологічного чи морального насильства, які не підпадають під кримінальну кваліфікацію, фактично відсутня.
“У результаті ми маємо ситуацію, коли педагогічний працівник, який звертається зі скаргою на цькування, не захищений, оскільки нині директор навчального закладу не має законних підстав для створення комісії чи будь-якого реагування”, – зазначила омбудсменка.
Крім того, під питанням залишається чинність наказу МОН №1646, який із 2018 року регламентував механізми реагування на випадки булінгу в закладах освіти. Якщо його скасують у зв’язку з новими законодавчими нормами, школи можуть залишитися без визначених процедур захисту як дітей, так і вчителів.
Надія Лещик підкреслила, що в нинішніх умовах в Україні відсутні дієві правові механізми захисту педагогів. Вона закликала доопрацювати законопроєкт №9400 або розробити новий, який би враховував специфіку всіх сфер, де можуть виникати випадки насильства щодо дітей.
Серед пропозицій омбудсменки — внести зміни до Закону «Про освіту» та розробити типове положення щодо захисту прав педагогічних працівників, яке має бути затверджене Кабінетом Міністрів. У цьому документі слід передбачити чіткий алгоритм дій керівника закладу у випадку порушення учнями правил поведінки, а також впровадити систему превентивної роботи з учасниками освітнього процесу.
“У європейських країнах існують державні політики щодо захисту педагогів, а школи мають внутрішні регламенти дій у разі булінгу чи агресивної поведінки з боку учнів. Україна також має запровадити такі інструменти на національному рівні”, — наголосила Лещик.
Нагадаємо, за результатами досліджень, кожен п’ятий вчитель в Україні визнає наявність проблеми булінгу в школах, проте не завжди вживає заходів — зокрема через правову невизначеність.
Слідкуйте за найважливішими новинами науки та освіти в нашому Telegram-каналі.
