Освітня омбудсменка Надія Лещик проаналізувала законопроєкт щодо обмеження використання мобільних телефонів та інших гаджетів під час уроків і назвала його ключові недоліки.
Йдеться про ініціативу, зареєстровану у Верховній Раді наприкінці березня, яка передбачає заборону використання учнями смартфонів, планшетів і смарт-годинників під час занять, окрім освітніх або медичних потреб.
За словами Лещик, це вже третя спроба законодавчо врегулювати це питання. Вона наголошує, що тема є складною, особливо в умовах війни, коли для дітей важливий постійний зв’язок із батьками.
Омбудсменка звернула увагу, що використання гаджетів має як негативні, так і позитивні сторони. Серед ризиків — зниження успішності, залежність від телефонів, погіршення комунікації між дітьми та зростання випадків кібербулінгу. Водночас мобільні пристрої можуть бути інструментом фіксації порушень прав дитини, зокрема булінгу.
Серед основних недоліків законопроєкту Лещик назвала відсутність чітких механізмів реалізації. Зокрема, документ не враховує вікові особливості учнів і не визначає відповідальності за порушення заборони.
Також залишаються неврегульованими практичні питання: чи можуть у школярів вилучати гаджети, як їх зберігати, хто нестиме відповідальність за майно та як дитина зможе скористатися телефоном у разі нагальної потреби.
Крім того, позиції учасників освітнього процесу різняться: вчителі переважно підтримують обмеження, тоді як батьки виступають проти через потребу бути на зв’язку з дітьми.
На думку омбудсменки, оптимальним варіантом може стати зберігання телефону у рюкзаку з вимкненим звуком. Водночас вона підкреслює необхідність формування культури користування гаджетами та пошуку балансу інтересів усіх учасників освітнього процесу.
Слідкуйте за найважливішими новинами науки та освіти в нашому Telegram-каналі
