20 листопада 2024 року відбулося засідання Президії ЦК Профспілки працівників освіти і науки України, де було розглянуто питання фінансування освітян у Державному бюджеті на 2025 рік. Основною темою обговорення стала постанова Кабінету Міністрів №1286, яка передбачає щомісячну доплату педагогам закладів загальної середньої освіти, але не охоплює інші категорії освітян.
Відповідно до постанови, з 1 січня 2025 року педагоги шкіл отримуватимуть доплату у розмірі 1300 гривень, а з 1 вересня 2025 року — 2600 гривень до кінця року, коли буде припинено або скасовано воєнний стан. Для реалізації цієї програми в бюджеті передбачено майже 12 мільярдів гривень.
Однак ця ініціатива викликала обурення серед освітян, які працюють у дитячих садках, закладах позашкільної, професійної та вищої освіти. На думку профспілки, всі педагоги працюють у рівних умовах під час воєнного стану та заслуговують на однакову підтримку.
Профспілка нагадала, що вихователі дитячих садків отримують найнижчу заробітну плату, яка становить від 6400 до 8500 гривень, а керівники гуртків у позашкільних закладах — від 6080 до 7450 гривень.
Президія профспілки звернулася до Кабінету Міністрів і Верховної Ради з вимогою:
- Внести зміни до назви бюджетної програми, щоб вона поширювалася на всі типи закладів освіти, вилучивши з назви слова «загальної середньої».
- Збільшити бюджетні видатки для надання доплат педагогам усіх рівнів.
- Надати органам місцевого самоврядування можливість запроваджувати аналогічні доплати для працівників дитсадків, закладів позашкільної та професійної освіти.
Профспілка розраховує, що після виконання бюджету за перше півріччя 2025 року уряд перегляне розмір мінімальної заробітної плати та посадових окладів працівників освіти. Також освітяни вимагають відновлення виконання статті 61 Закону України «Про освіту», яка гарантує відповідний рівень оплати праці педагогічних і науково-педагогічних працівників.
На думку освітян, рівний розподіл доплат сприятиме справедливості та підтримці всіх педагогів, які працюють у складних умовах воєнного стану, ризикуючи власним життям задля збереження освіти для майбутніх поколінь.
