Жінка, яка пережила вибух в аеропорту Брюсселя у 2016 році, опинилася в іншій битві – цього разу з невблаганною, стійкою до ліків “супербактерією”. Чи потрапила бактерія в організм через осколки бомби, чи приїхала на хірургічних інструментах, залишилося загадкою, але вона не піддалася багаторічному лікуванню антибіотиками. Цей випадок став символом зростаючої глобальної загрози для здоров’я: інфекцій, резистентних до антибіотиків. У 2019 році стійкі до антибіотиків бактерії безпосередньо забрали 1,27 мільйона життів у всьому світі і стали причиною ще 3,68 мільйона смертей. Лише у Сполучених Штатах стійкі до ліків мікроорганізми спричиняють приблизно 2,8 мільйона інфекцій та 35 000 смертей щороку. Більше того, сім з 18 бактерій, які відстежуються CDC, стають більш стійкими до основних антибіотиків. Фармацевтична промисловість відставала у розробці нових антибіотиків: менше 30 препаратів спрямовані проти “пріоритетних” бактерій за визначенням ВООЗ, і більшість з них все ще схильні до резистентності.
У відповідь на це вчені досліджують альтернативні методи боротьби з супербактеріями. Їхній арсенал включає бактеріофаги, технологію CRISPR та дизайнерські молекули. Ці експериментальні методи лікування мають на меті знищити супербактерії, не сприяючи розвитку резистентності. Фагова терапія, яка використовує віруси, що інфікують бактерії, виявилася багатообіцяючою у випадках гуманного використання, пропонуючи потенційне рішення, яке може не сприяти виникненню резистентності. Однак клінічні випробування повинні підтвердити її ефективність при різних інфекціях, а також визначити безпеку і дозування. CRISPR, який спочатку був компонентом імунної системи бактерій, був адаптований для впливу на специфічні послідовності бактеріальної ДНК. Вчені досліджують його використання в поєднанні з бактеріофагами для точної атаки на стійкі до ліків бактерії.
Дизайнерські молекули, такі як пептидні нуклеїнові кислоти (ПНК) та лізини, пропонують цілеспрямовані підходи до знищення бактерій, не сприяючи розвитку резистентності. ПНК приєднуються до певної мРНК, щоб перешкоджати синтезу білка, тоді як лізини діють як молекулярні шаблі, що розтинають бактеріальні клітини. Ці підходи продемонстрували багатообіцяючі результати в лабораторних умовах, але чекають на випробування на людях. Поки ці інноваційні методи лікування з’являються на горизонті, необхідно вжити негайних заходів, щоб зменшити поширення супербактерій. Раціональне використання антибіотиків, включаючи підтвердження бактеріальної інфекції перед призначенням, аудит рецептів та обмеження антибіотиків широкого спектру дії, може суттєво вплинути на поширення стійкості до ліків. У боротьбі з резистентними до антибіотиків бактеріями важлива кожна взаємодія між лікарем і пацієнтом, що зменшує індивідуальні ризики і, зрештою, знижує поширеність мультирезистентних бактерій на рівні популяції.
