У 2025 році реформування системи вищої освіти в Україні викликало глибокий розкол серед керівників провідних університетів. Частина ректорів підтримує кроки уряду щодо підвищення ефективності та автономії закладів, інші ж вважають нові підходи надмірно бюрократичними та такими, що посилюють централізацію.
Як зазначає видання Comments.ua, уряд оголосив про “значний прогрес” у децентралізації управління вишами, однак водночас запровадив систему ключових показників ефективності (KPI) для ректорів, а також підвищив вартість навчання на низці спеціальностей. Це, за словами експертів, і стало причиною конфлікту.
Прихильники реформ — серед них ректорка Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна Тетяна Кагановська — вважають, що автономія університетів і нові стандарти акредитації підвищують якість освіти та наближають Україну до європейських практик.
Критики ж, зокрема президент НУБіП Станіслав Ніколаєнко, наголошують, що централізація фінансів, обмеження каденцій ректорів і створення наглядових рад із представників бізнесу фактично зменшують реальну незалежність університетів. Також нарікають на скорочення базового фінансування і підвищення плати за навчання, що, за їх словами, обмежує доступ молоді до освіти.
Ректори провідних вишів — Київського національного університету імені Тараса Шевченка та КПІ імені Ігоря Сікорського — також виступили із застереженнями. Вони вказують на проблеми з фінансуванням, зменшення кількості студентів, зокрема іноземних, та необхідність балансу між автономією і державною підтримкою.
Попри різницю в поглядах, більшість освітян погоджуються, що реформи мають бути системними, із більшими інвестиціями в науку, цифровізацію та міжнародне партнерство, адже саме вища освіта стане ключем до відновлення економіки у післявоєнний період.
Слідкуйте за найважливішими новинами науки та освіти в нашому Telegram-каналі.
