Голова Верховної Ради України Руслан Стефанчук виступив із ініціативою створення унікального національного шрифту, який використовуватиметься в державних документах. Ідею він презентував як один з авторів проєкту постанови про посилення ролі української мови в утвердженні Української держави (реєстр. № 14334). За словами спікера, мета ініціативи — подолати наслідки багаторічної радянської русифікації українського законодавства.
Стефанчук наголосив, що значна частина сучасних нормативних актів виглядає як мовна калька: формально вони написані українською, але побудовані за логікою та граматичними моделями російської мови. Такий підхід, на його думку, є проявом глибоко вкоріненої русифікації, яка досі впливає на правничу практику в Україні.
Проєкт постанови передбачає комплексні кроки. Йдеться про оновлення правопису після консультацій з Кабінетом Міністрів і науковими інституціями, а також про створення єдиного правничого глосарія спільно з мовознавцями та юристами. Завдання цього глосарія — очистити законодавчу мову від канцеляризмів і русизмів, які десятиліттями закріплювалися внаслідок радянського впливу. Фіналізацію роботи над правописом очікують до 1 березня.
Окремий акцент у документі зроблено на візуальній ідентичності державних актів. Руслан Стефанчук підкреслив, що використання шрифтів російського походження, зокрема «Peterburg» чи «Izhitsa», в офіційних документах і на державних відзнаках є недопустимим. Саме тому постанова передбачає розробку та впровадження національного шрифту як символу суверенітету України не лише в змісті, а й у графічному оформленні. Комітет Верховної Ради одностайно підтримав цю ініціативу.
Водночас у публічній дискусії звертають увагу, що національний український шрифт фактично вже існує. Йдеться про «Рутенію» — шрифт, створений професором Василем Чебаником, заслуженим діячем мистецтв України. Він понад 20 років працював над відновленням української графічної традиції, спираючись на спадщину Русі та козацькі скорописи. Чебаник вважав, що сучасна кирилиця, заснована на «гражданському шрифті» Петра I, нав’язує українцям чужу культурну матрицю, тоді як «Рутенія» відтворює справжню українську візуальну ідентичність, яка існувала до 1710 року.
Шрифт «Рутенія» вже використовувався в освітньому та культурному середовищі, зокрема в Національній академії мистецтв України, Києво-Могилянській академії та інших профільних закладах. Саме ним було оформлено церемоніальний примірник Конституції України. Після смерті Василя Чебаника у березні 2025 року його напрацювання набули ще більшого символічного значення.
Слідкуйте за найважливішими новинами науки та освіти в нашому Telegram-каналі.
