Міністерство освіти і науки розглядає можливість закріплення експерименту з наглядовими радами в університетах на рівні закону.
Про це повідомив заступник міністра освіти і науки Микола Трофименко під час брифінгу. Він нагадав, що експеримент, запроваджений урядом, триває два роки та охоплює три університети — у Києві, Запоріжжі та Івано-Франківську.
Антикризовий механізм управління
За словами Трофименка, наглядові ради довели свою ефективність як антикризовий інструмент управління у закладах, де спостерігалися проблеми розвитку.
«Ми бачимо наглядову раду як ефективний механізм, у першу чергу антикризовий. І бачимо, що в нас буде існувати дві системи – традиційна, коли є сильна академічна команда, і форма підсилених наглядових рад», — пояснив він.
Така форма управління, за його словами, може бути застосована в університетах, які перебувають у кризовому стані або проходять етап об’єднання.
Добровільність і участь колективу
Заступник міністра наголосив, що впровадження наглядових рад є добровільним.
«Змушувати нікого не будуть. Якщо команда університету бажає застосувати цю форму управління – це їхнє право», — сказав Трофименко.
Він також повідомив, що МОН розглядає можливість залучення представників колективу та студентства до складу наглядових рад, щоб підвищити прозорість і довіру до процесів управління.
Підтримка міжнародних партнерів
За словами посадовця, розвиток експерименту підтримує Естонськаагенція розвитку, яка виділила грант на дослідження та вдосконалення моделі роботи наглядових рад.
«Можливо, ми залучимо як члена наглядової ради представника колективу та студентства. Можливо, запропонуємо вченій раді заслухати кандидатів і виставити свої вподобання», — додав Трофименко.
Протидія стагнації у вищій освіті
Міністерство розглядає наглядові ради як механізм запобігання зловживанням і стагнації, особливо в закладах, де роками не оновлюється керівництво.
«Коли ректор 10 років на посаді, уже притуплюється погляд, кут зору трошки не той, і це заважає розвивати університет. А держава має забезпечити ефективне управління своїми інституціями», — наголосив заступник міністра.
Він підкреслив, що закон дозволяє ректору обіймати посаду не більше двох термінів поспіль, і МОН наполягатиме на чіткому дотриманні цього положення.
Підсумки експерименту та подальші кроки
За результатами пілотного проєкту три ректорки були обрані завдяки діяльності наглядових рад.
Міністерство планує проаналізувати результати експерименту до літа 2025 року і після цього розробити нормативну базу для його закріплення.
«Ми будемо розробляти нормативну базу, щоб інституціоналізувати наш експериментальний підхід, але після того, як його досконало проаналізуємо», – підсумував Трофименко.
Експериментальний проєкт щодо підвищення автономії вишів уряд затвердив у вересні 2024 року. До нього долучилися:
- Державний університет «Київський авіаційний інститут» (раніше — НАУ)
- Запорізький національний університет
- Карпатський національний університет імені Василя Стефаника
У межах ініціативи створено наглядові ради, які взяли участь у формуванні керівних команд та обранні нових ректорів.
Слідкуйте за найважливішими новинами науки та освіти в нашому Telegram-каналі.
