20 жовтня уряд України вніс значні зміни в систему вищої освіти, затвердивши законопроєкт «Про внесення змін до деяких законів України щодо розвитку індивідуальних освітніх траєкторій та вдосконалення освітнього процесу у вищій освіті», який надасть здобувачам вищої освіти можливість самостійно вибирати траєкторію, формувати індивідуальний навчальний план та регулювати строки навчання.
Нові норми законопроєкту встановлюють річне навчальне навантаження для денної форми навчання у межах 30-80 кредитів ЄКТС. Така гнучкість дає студентам можливість вибирати, скільки кредитів вони хочуть брати щороку. Наприклад, здобути бакалавра можна буде за 4 роки, 60 кредитів на рік (як зараз), або збільшити навантаження до 80 кредитів і закінчити програму за 3 роки. Або ж обрати менше навантаження та подовжити навчання. Ці зміни сприятимуть наближенню української вищої освіти до європейських стандартів і забезпечать студентам більше свободи у виборі темпу навчання та предметів.
Законопроєкт також спрощує вимоги стандартів вищої освіти, зокрема в частині обов’язкових компонентів. Держава залишає стандарти для регульованих спеціальностей та дає вищим навчальним закладам більше автономії для нерегульованих. Таким чином, стандарти для регульованих професій зменшують мінімальний вибірковий компонент освітньої програми з 25% до 10%, а для нерегульованих спеціальностей заохочується збільшення вибіркових предметів до 50%.
Законопроєкт також розширює можливості для впровадження міждисциплінарних програм на бакалаврському рівні. Здобувачі освіти зможуть спочатку вступити на галузь, а потім обрати спеціальність після набору 60-120 кредитів ЄКТС, залежно від програми університету. Новий законопроєкт також встановлює мінімальний обсяг навчальних занять для кожного кредиту ЄКТС, що сприятиме підвищенню якості освіти денної форми навчання. Зокрема, для бакалаврського рівня аудиторних годин у кредиті буде не менше 10, а для магістерського рівня – не менше 8 годин, решту часу лишили для самостійної роботи.
До того ж, щоб оптимізувати роботу в ЗВО та провадити ефективний освітній процес, законопроєкт пропонує закладам фокусуватися на розвитку дистанційної форми навчання. На відміну від заочної та вечірньої, дистанційна форма не потребує регламентації, а студенти самостійно можуть обирати час та місце для занять у межах графіку навчання. Наступним кроком буде відмова від заочної та вечірньої форм навчання з 2024 року, оскільки ці форми навчання втратили актуальність в сучасних умовах та навіть в європейському освітньому просторі. Важливо відзначити, що студенти, які вже навчаються за цими формами, матимуть можливість завершити свою освіту відповідно до обраних програм.
