Українськомовна самоідентифікація серед учнів, педагогів і батьків продовжує зростати, демонструючи позитивну динаміку порівняно з попередніми роками. Про це свідчать результати дослідження щодо забезпечення функціонування державної мови в освітньому процесі, проведеного Державною службою якості освіти.
У Держслужбі зазначають, що позиції української мови поступово зміцнюються в школі та повсякденному житті учасників освітнього процесу. Водночас спостерігаються регіональні відмінності — зокрема, на Сході та в Києві залишаються певні виклики у забезпеченні повноцінного функціонування державної мови. Дослідження показало, що за минулий навчальний рік зросла частка педагогів, які спілкуються українською не лише на уроках, а й під час перерв і поза школою.
«У східному й південному макрорегіонах на 16–17% більше вчителів спілкуються українською під час перерв. Скоротилася частка учнів, які послуговуються в школі російською», — йдеться у звіті.
За результатами опитування, рідною українську мову вважають:
- 78% учнів (+4% порівняно з минулим роком);
- 82% батьків (без змін);
- 92% учителів (+6%).
Найвищі показники зафіксовані у західному та центральному регіонах, а суттєве зростання — на Півдні країни.
Також збільшується кількість дітей, які спілкуються українською вдома та поза школою — 49% (+10%) і 44% (+7%) відповідно. Водночас споживання українськомовного інтернет-контенту зменшилося — 54% проти 71% у 2022/23 навчальному році. Учасники презентації результатів наголосили, що посилення уваги до мовної складової в освіті та підтримка мовної стійкості в сім’ях і онлайн-просторі мають стати ключовими напрямами освітньої політики.
Державна служба якості освіти рекомендує:
- підтримувати педагогів у регіонах, де українськомовне середовище потребує розвитку;
- розширювати позаурочне мовне середовище — клуби, гуртки, ініціативи;
- розвивати українськомовний медіаконтент та онлайн-платформи для вдосконалення мовних навичок.
Слідкуйте за найважливішими новинами науки та освіти в нашому Telegram-каналі.
