Для формування культури недискримінації у закладах вищої освіти необхідно доповнити кодекси академічної доброчесності та етичні кодекси розділами, що регулюватимуть стосунки між студентами та викладачами. Також важливим кроком є впровадження стратегій гендерної рівності.
На цьому наголосила урядова уповноважена з питань гендерної політики Катерина Левченко в коментарі Укрінформу.
Регулювання етичних норм у ЗВО
За словами Левченко, університетські кодекси рідко містять положення про запобігання сексуальним домаганням, дискримінації та булінгу. Вона зазначила, що необхідно чітко прописати заборону емоційно-маніпулятивних стосунків між викладачами та студентами, визначити правила комунікації в соцмережах і поза аудиторією.
Гендерні стратегії у вишах
Університети вже почали розробляти стратегії гендерної рівності. Такі документи вже діють у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка, Харківському національному університеті імені Василя Каразіна, Івано-Франківському національному технічному університеті нафти і газу та інших закладах.
«Процес складання стратегії є публічним і декларує недискримінацію як цінність», – зазначила Левченко.
«Скриньки довіри» та незалежні комітети
У багатьох ЗВО діють «скриньки довіри» для повідомлень про випадки дискримінації. Проте, на думку Левченко, ключовим є питання довіри до того, хто розглядає ці повідомлення. Вона наголосила, що психологічна служба має бути незалежною від керівництва закладу.
Також ефективним інструментом можуть стати незалежні комітети з протидії дискримінації та сексуальним домаганням, які мають розглядати скарги протягом 30 днів. Крім того, у студентських радах варто створювати гендерні ради за участю громадських організацій.
Слідкуйте за найважливішими новинами науки та освіти в нашому Telegram-каналі.
