Повномасштабне вторгнення Російської Федерації в Україну в 2022 році завдало серйозного удару по системі освіти та мало драматичні наслідки для випускників шкіл. Згідно з дослідженням, опублікованим у журналі Humanities & Social Sciences Communications, щонайменше 78 000 випускників зазнали безпосереднього впливу війни — або через внутрішнє переміщення, або через неможливість скласти вступні іспити.
Міжнародна команда дослідників зі США та України проаналізувала дані зі стандартизованих вступних іспитів, подібних до американського SAT, за останні вісім років. Вибірка охоплює близько 1,5 мільйона випускників українських шкіл. За їхніми оцінками, щонайменше 36 500 учнів стали внутрішньо переміщеними особами у 2022 році, причому 64% із них виїхали за кордон. Більшість цих студентів походили з південних та східних областей і переїхали до центральних або західних регіонів України, а також до країн ЄС, зокрема Польщі, Німеччини та Чехії.
Окрім цього, загальна кількість учнів, які склали вступні іспити у 2022 році, зменшилась на 41 500 осіб (тобто на 21%) у порівнянні з попереднім роком. Важливо підкреслити, що ці 41 500 випускників не входять до числа переміщених, що свідчить про ще масштабніший освітній шок — загалом 34% випускників не змогли пройти звичний освітній маршрут.
Окрему увагу дослідники звернули на регіональні та соціальні диспропорції. Найбільш вразливими виявилися учні з сільської місцевості, які ще до війни мали обмежений доступ до якісних освітніх ресурсів. Особливо негативно постраждали хлопці із сільських районів — саме серед них фіксувалося найбільше зниження кількості учасників іспитів. Це вказує на те, що війна посилила існуючу нерівність в освіті.
Наслідки цієї кризи можуть бути довгостроковими. Вже зараз спостерігається падіння рівня зарахування до українських університетів, що лише загострює й без того хронічні проблеми в системі вищої освіти. Паралельно з освітнім шоком, підлітки переживають глибокі психологічні травми. Велике дослідження за участю понад 8 000 підлітків показало значне зростання депресивних симптомів, тривоги та ризику вживання психоактивних речовин. Майже третина опитаних повідомила про помірну або тяжку депресію, а понад третина — про клінічно значущу психологічну травму. Ці проблеми спостерігались навіть серед тих, хто евакуювався за межі України.
Переміщені учні — як ті, що залишилися в країні, так і ті, хто виїхав за кордон — мають гірші показники психічного здоров’я порівняно з однолітками з відносно спокійних регіонів. Це ще раз підкреслює необхідність розробки системи психологічної підтримки, адаптованої до умов воєнного часу.
Попри виклики, дослідники відзначають і позитивні приклади. Завдяки ефективним управлінським рішенням, навчальні заклади змогли частково відновити свою роботу в очному, дистанційному та змішаному форматах. Це дало змогу сотням тисяч дітей продовжити навчання — хоча б у змінених умовах.
Таким чином, війна поставила перед українською освітою складне завдання: не просто зберегти систему, а зробити її гнучкою, стійкою і чутливою до потреб учнів, які зазнали втрат, втратили дім, звичне життя і стабільність. Інакше країна ризикує втратити ціле покоління молоді — як у фізичному, так і в інтелектуальному сенсі.
Слідкуйте за найважливішими новинами науки та освіти в нашому Telegram-каналі.
