Освітня омбудсменка Надія Лещик привернула увагу до серйозної проблеми, з якою дедалі частіше стикаються працівники освітньої сфери — примусу до участі в заходах та звітування про них. Вона повідомила, що регулярно отримує звернення від педагогів із різних регіонів, які скаржаться на адміністративний тиск і вимоги, що суперечать чинному законодавству. Ці дії, за її словами, порушують педагогічну свободу та автономію закладів освіти.
Одним із прикладів стала ситуація, коли освітян зобов’язали звітувати про підвищення кваліфікації через конкретну онлайн-платформу. Таку вимогу ініціювала обласна військова адміністрація в межах місцевої програми, надіславши відповідного листа до районних органів управління. Проте закон прямо передбачає право педагогів самостійно обирати форми, напрями та джерела професійного розвитку. Омбудсменка звернулася до адміністрації з проханням припинити такі дії й дотримуватися прав педагогів.
Інша ситуація стосувалася листа одного з департаментів освіти, в якому директорам шкіл рекомендувалося особисто стежити за прямими ефірами міського голови, щоб вчасно реагувати на порушені там питання. Попри те, що формально це була рекомендація, на практиці такі вказівки часто сприймаються як накази, що суперечить принципу автономії навчальних закладів. Лещик закликала відкликати цей лист і не перетворювати школи на інструменти політичного впливу.
Ще одним прикладом стала ініціатива обласного відділення Центру фізичного виховання, яке розіслало лист із проханням провести певні заходи у школах та надати звіт про їх реалізацію. Хоча в самому листі не містилося прямої вимоги, на місцях його сприйняли як обов’язковий наказ. Міністерство освіти підтвердило, що лист мав лише інформативний характер. Втім, омбудсменка звернулася до обласної адміністрації з проханням не тиснути на педагогів і не примушувати їх до участі в заходах, які не є обов’язковими.
Надія Лещик наголосила, що описані ситуації — лише кілька прикладів із безлічі подібних випадків, коли навчальні заклади отримують листи з вимогами провести той чи інший захід, долучитися до активностей або підготувати звіти. Хоча більшість таких листів мають рекомендаційний статус, на практиці їх виконання часто перетворюється на форму примусу, особливо на місцевому рівні.
На її думку, подібна практика підриває педагогічну свободу та знецінює автономію освітніх установ. Такі заходи зазвичай є формальними й неефективними, викликають опір не лише у вчителів, а й у батьків і дітей. Вона підкреслила, що школи повинні мати не лише теоретичне, а й практичне право на самостійність у прийнятті рішень. Пропозиції органів влади мають бути саме пропозиціями, а не замаскованими наказами. Забезпечення реальної автономії освітніх закладів — ключова умова для розвитку якісної освіти, яка базується на довірі, а не на примусі.
Слідкуйте за найважливішими новинами науки та освіти в нашому Telegram-каналі.
