Заклади вищої освіти наразі не мають достатніх можливостей для якісного проведення базової загальновійськової підготовки (БЗВП) для студентів другого курсу. Про це заявила старша аналітикиня Центру ініціатив «Повернись живим» Ярослава Братусь в інтерв’ю Громадському радіо.
Експертка наголосила, що у суспільстві та серед освітян існує значна поляризація думок щодо впровадження цієї підготовки. З одного боку, у багатьох університетах уже стартував курс БЗВП, з іншого — у Верховній Раді розглядається законопроєкт про введення дисципліни «Основи національного спротиву». Документ передбачає зменшення кількості практичних занять та відсутність присвоєння військово-облікової спеціальності після його проходження.
На думку Братусь, нинішній підхід до впровадження БЗВП є некоректним. «Виглядає так, що ми хочемо зробити БЗВП для студентів «для галочки». Але це навчання має бути якісним і давати актуальні знання та навички, які відповідають сучасним вимогам», – підкреслила вона.
Серед ключових проблем експертка виділила:
- відсутність у багатьох вишів належної матеріально-технічної бази;
- нестачу кваліфікованих викладачів, які відповідають необхідним вимогам;
- невизначеність із проходженням 210 годин практичної частини підготовки, адже навчальні центри відчувають кадровий дефіцит інструкторів та додаткові безпекові ризики.
За словами Братусь, одним із можливих рішень могло б стати відтермінування впровадження курсу на рік. Це дало б час на підготовку програм, викладачів та інфраструктури. Водночас вона зауважила, що подібна пауза не гарантує змін: «Навіть маючи більше року від моменту ухвалення рішення до початку навчального року, якісної підготовки зроблено не було. Є ризик, що і за додатковий рік ситуація залишиться такою самою».
Аналітикиня додала, що у переліку викликів, з якими стикається система освіти та безпеки, питання БЗВП не є серед найпріоритетніших, хоча й залишається важливим для держави.
Слідкуйте за найважливішими новинами науки та освіти в нашому Telegram-каналі.
