Більшість людей в своєму житті вже бачили містичну красу кварцу, можливо, не знаючи, що це найпоширеніший мінерал на Землі. Але який з мінералів є найрідкіснішим? Мінерали розкидані всюди на нашій планеті, від блискучих вкраплень у гравії чи піску до справжніх прихованих коштовних каменів. Згідно з визначенням Геологічного товариства США, мінерали – це природні елементи або сполуки, які є неорганічними, тобто не містять вуглецю. Кожен тип мінералу має впорядковану внутрішню структуру та унікальний хімічний склад. Форма кристалів мінералу, а також інші його фізичні властивості можуть змінюватися.
Найрідкіснішим мінералом на Землі є чатуїт. Відомо про існування лише одного кристала, знайденого в регіоні Могок у М’янмі. База даних мінералів Каліфорнійського технологічного інституту описує його як невеликий (1,61 карата) темно-помаранчевий дорогоцінний камінь, який Міжнародна мінералогічна асоціація офіційно визнала у 2015 році. Другий за рідкістю мінерал в світі – пейніт, який має вигляд темно-червоних гексагональних кристалів (хоча бувають деякі рожеві кристали), але про нього відомо небагато. Хоча зараз пейніт легше знайти, ніж раніше, цей мінерал все ще рідкісний, а його хімічна структура робить його науковою загадкою. За словами Джорджа Россмана, професора мінералогії Каліфорнійського технологічного інституту, який досліджує пейніт з 1980-х років і веде велику базу даних усіх зразків, які він проаналізував під мікроскопом, у 1952 році англійський колекціонер і дилер дорогоцінних каменів Артур Пейн придбав два малинових кристали в М’янмі. Пейн думав, що це рубіни, якими славиться цей регіон, але не знав, що насправді це було щось набагато рідкісніше.
Пейніт (назва якого походить від прізвища Артура) іноді знаходять разом з рубінами та іншими дорогоцінними каменями. Це пояснює, чому Пейн припустив, що кристали були рубінами, коли, за словами Россмана, пожертвував їх Британському музею в 1954 році для подальшого вивчення. Ще один зразок пейніту з М’янми був знайдений у 1979 році, і до 2001 року ці три кристали були єдиними відомими зразками пейніту у світі. Найперший знайдений кристал пейніту, відомий як пейніт №1, пізніше був проаналізований Россманом. Останнє його дослідження пейніту було опубліковане у 2018 році в журналі
“Mineralogical Magazine”. Саме завдяки цьому дослідженню Россман визначив, з яких елементів складається пейніт. В інфрачервоній спектроскопії інфрачервоне випромінювання використовується для ідентифікації елементів на основі того, як вони поглинають, відбивають і випромінюють це світло. У раманівській спектроскопії для розсіювання видимого, інфрачервоного або ультрафіолетового світла використовується лазер, який змушує молекули випромінювати унікальні коливання, що дозволяють їх ідентифікувати.
Россман також виявив помилку в хімічному складі, спочатку визначеному вченими Британського музею. Хоча вони правильно визначили алюміній, бор, кальцій і кисень, елемент цирконій був відсутній. Ще одна річ, яку з’ясував Россман, – це те, що надає пейніту червонуватого відтінку; він має сліди ванадію та хрому, які можуть зробити йоцей кристал оманливо схожим на рубін.
Але що робить пейніт таким рідкісним? По-перше, він зустрічається лише в М’янмі, але справжня причина криється в його утворенні. Пейніт – це кристал борату, тобто він містить бор. Він також містить цирконій. Бор, як відомо, дуже важко поєднується з цирконієм. Насправді, пейніт – це єдиний мінерал, в якому ці два елементи були знайдені в природі у поєднанні. Хоча причина цього досі не з’ясована, цирконій і бор не були знайдені разом у значних концентраціях, як сказав Россман. Існує також думка, що ці елементи можуть бути не дуже стабільними разом порівняно з іншими елементами, з якими вони могли б з’єднуватися. “Наскільки мені відомо, ніхто не проводив серйозних досліджень того, що потрібно для утворення пейніту, – сказав Россман. “Я не чув про жодні спроби синтезувати його в лабораторії”.
Чому М’янма?
Завдяки своїй геологічній історії М’янма є важливим джерелом рідкісних дорогоцінних каменів, таких як пейніт. Близько 180 мільйонів років тому, під час розколу стародавнього суперконтиненту Гондвани, Індія зіткнулася з нинішньою Південною Азією. Це зіткнення, що супроводжувалося тиском і теплом, призвело до утворення різних дорогоцінних каменів, у тому числі й пейніту. Бор, що міститься в пейніті та інших боратних мінералах, ймовірно, походить з мілководних морів, що оточували новоутворену ділянку суші.
Пейніт дуже цінується у ювелірних виробах, але є досить дефіцитним, ціни на нього сягають до 60 000 доларів за карат. Ціна визначається такими факторами, як якість каменю, і чим менше дефектів, тим вища його ціна. Однак важливо відзначити етичні проблеми, пов’язані з видобутком у М’янмі. Х’юман Райтс Вотч звертає увагу на порушення прав людини, включаючи небезпечні та заражені хворобами шахти, примусову та дитячу працю, пов’язані з гірничодобувною галуззю країни. Як наслідок, деякі ювелірні компанії відмовляються купувати коштовне каміння з М’янми, а деякі науковці уникають вивчення зразків звідти. Хоча пейніт вже не є найрідкіснішим мінералом, він залишається дорогим коштовним каменем. Кілька кристалів пейніту було знайдено у 2005 році, переважно в регіонах М’янми Вет Лоо та Тейн Таунг.
