Редакція «Освіта і наука» продовжує серію інтерв’ю з провідними науковцями та практиками, чия вузька спеціалізація дозволяє не лише аналізувати окремі галузі фінансової системи, а й впливати на формування регуляторної політики на національному та міжнародному рівнях. Цього разу співрозмовницею стала Жанна Дрига — доктор економічних наук, професор, міжнародний експерт з питань фінансової регуляторної політики, управління, бухгалтерського обліку та аудиту в галузі страхування.
У розмові з Жанною Дригою ми обговорюємо еволюцію фінансового нагляду в Україні, перехід до ризик-орієнтованих моделей регулювання, а також роль науки у формуванні доказової та ефективної регуляторної політики.
Трансформація фінансового регулювання в Україні: науковий і практичний виміри ролі НБУ
– Останні роки принесли значні зміни у фінансовому законодавстві та посилення ролі Національного банку України як регулятора. Як ви оцінюєте ці процеси з наукової та практичної точок зору?
Жанна Дрига:
З наукової точки зору, ключовою зміною є відхід від фрагментованого нагляду, орієнтованого виключно на дотримання вимог, до парадигми нагляду, орієнтованої на ризики та заснованої на фактичних даних. Для страхування це означає, що достатність резервів повинна бути підкріплена прозорими даними, відтворюваними методами оцінки та контрольним середовищем, яке забезпечує перевірену впевненість. На практиці такий перехід вимагає калібрування: інструменти банківського типу не підходять автоматично для страхових зобов’язань, особливо для ризиків з тривалим терміном погашення. Метою є інституційна узгодженість — управління, актуарні методи, бухгалтерський облік, внутрішній контроль та внутрішній аудит повинні працювати як єдина система, щоб наглядові органи могли оцінювати платоспроможність на основі доказів, а не лише на основі поданих даних.
Системні ризики страхового ринку: чому вони критичні для прав страхувальників
– Ви маєте понад двадцятирічний управлінський досвід роботи у страхових компаніях. Які проблеми страхового ринку ви вважаєте найбільш системними і чому вони мають значення для захисту страхувальників?
Жанна Дрига:
Системною проблемою є недостатність резервів, прихована за формальною відповідністю: страховики можуть показувати технічні резерви, тоді як економічна спроможність виплачувати страхові відшкодування послаблена низькою якістю або неліквідністю активів та слабким контролем. Іншою проблемою є невідповідність валюти та строків погашення активів і зобов’язань, що посилює стрес у разі девальвації або різких коливань курсу. Третьою проблемою є культура ретроспективного контролю — проблеми фіксуються після їх виникнення, а не виявляються на ранній стадії. Нарешті, багато страховиків не мають аналітики резервів, яку можна використовувати для управління, тому ризик концентрації та погіршення розвитку збитків можуть залишатися прихованими. Все це знижує реальний захист споживачів, оскільки резерви у звітах не гарантують своєчасних і повних виплат.
Банкрутства банків як фактор ризику для збереження страхових резервів
– Однією з болючих тем для страхових компаній стали банкрутства банків, у яких розміщувалися страхові резерви. Як Ви оцінюєте цю проблему?
Жанна Дрига:
Ця ситуація є показовою з точки зору міжсекторної взаємодії ризиків. Страхові компанії формально діяли в межах чинного законодавства, розміщуючи резерви у банківських установах, які на той момент вважалися надійними. Однак відсутність належного аналізу концентраційних та кореляційних ризиків призвела до того, що проблеми банківського сектору автоматично транслювалися у страховий. Фактично страхові резерви втрачали свою захисну функцію саме тоді, коли вони були найбільш потрібні. З наукової точки зору це класичний приклад перехресного системного ризику, який має враховуватися при формуванні регуляторної політики.
– Ці проблеми стали предметом Вашого кандидатського дослідження. У чому полягала запропонована Вами модель вирішення?
Жанна Дрига:
У кандидатській дисертації я виходила з того, що резерви не можуть розглядатися виключно як бухгалтерська категорія. Я запропонувала концепцію ризик-орієнтованого формування страхових резервів, де ключовим є не сам факт їх наявності, а здатність реально покривати майбутні зобов’язання. Це передбачає використання актуарних методів, аналіз імовірнісного розподілу збитків, а також оцінку якості активів, якими ці резерви покриваються. Впровадження таких підходів у практику окремих страхових компаній показало, що вони дозволяють істотно знизити приховані ризики та підвищити прозорість фінансового стану страховика.
– Як ви розширили цю роботу у своїй докторській дисертації про небанківські фінансові установи?
Жанна Дрига:
Докторське дослідження розширило сферу застосування від резервування на рівні компанії до інституційної ролі небанківських фінансових установ у національній фінансовій безпеці. Я проаналізувала, як слабке резервування та слабка внутрішня гарантія можуть спричинити не тільки фінансові втрати, але й соціальний та фіскальний тиск, особливо в умовах кризи. Методологічний акцент був зроблений на інтеграції: бухгалтерський аналіз, внутрішній аудит, управління та управління ризиками повинні бути розроблені таким чином, щоб надавати докази на рівні нагляду для оцінки платоспроможності та стабільності ринку.
Як наукові ідеї трансформувалися в норми українського законодавства?
– Як ці ідеї знайшли відображення в чинному українському законодавстві?
Жанна Дрига:
Мої дослідження з самого початку орієнтувалися на практичну імплементацію. Йдеться інтеграцію ризик-орієнтованих моделей у систему нагляду, посилення ролі внутрішнього аудиту як доказового інструменту та запровадження механізмів раннього виявлення фінансових дисбалансів. Частина цих напрацювань уже не тільки використовується в аналітичних матеріалах і рекомендаціях органів регулювання, а уже інституціоналізовані на рівні чинного нормативного регулювання та застосовуються в сучасній практиці страхового нагляду.
Ці підходи були нормативно закріплені, зокрема, у Постанові НБУ №203 від 29 грудня 2023 року, яка запровадила ризик-орієнтований підхід до оцінки страхових зобов’язань, актуарну верифікацію резервів, застосування принципу Best Estimate та перевірку їх адекватності, а також у Постанові НБУ №157 від 24 грудня 2025 року, яка посилила роль внутрішнього аудиту через обов’язкове застосування Глобальних стандартів внутрішнього аудиту, формалізацію методології аудиту, регулярну оцінку його ефективності та документування аудиторських процедур як інструменту нагляду та раннього виявлення фінансових ризиків.
Страхування в системі макростабільності та фінансового суверенітету
– Чому ви розглядаєте страхування як елемент макростабільності та національної фінансової безпеки?
Жанна Дрига:
Національна фінансова безпека — це здатність підтримувати надійне виконання фінансових зобов’язань перед домогосподарствами та підприємствами в умовах стресу — війни, катастроф, банківських потрясінь або інфляційних шоків. Страхування сприяє цьому, поглинаючи збитки та згладжуючи волатильність грошових потоків. Коли цілісність резервів порушується — через їх недооцінку або через те, що покриття номінально підтримується неліквідними/високоризиковими активами — стабілізуюча функція руйнується, а тягар перекладається на домогосподарства і, зрештою, на державний сектор. Тому цілісність резервів, якість активів та надійний внутрішній аудит є основою макростабільності.
Адаптація міжнародних регуляторних підходів до українського страхового ринку
– Як слід адаптовувати міжнародні підходи до української галузі страхування ?
Жанна Дрига:
Міжнародні стандарти є цінними як принципи, а не як шаблони. Пряме копіювання може бути невдалим, якщо структура ринку, зрілість даних, моделі страхових вимог або можливості забезпечення дотримання вимог відрізняються. Практичний підхід полягає в адаптації ризик-орієнтованого нагляду, очікувань щодо управління та внутрішнього аудиту на основі фактичних даних до місцевих реалій, зберігаючи при цьому концептуальну відповідність міжнародній логіці. Цей урок можна перенести: створення інструментів нагляду, які залишаються надійними в умовах недосконалих даних та підвищеного ризику шахрайства, є актуальним для багатьох перехідних економік, де працюють багатонаціональні страхові групи.
Війна, катастрофи та сучасні ризики: готовність страховиків до екстремальних сценаріїв і нові вимоги до формування резервів
– Наскільки страховики готові до екстремальних сценаріїв — втрат, пов’язаних з війною, або катастроф — і що має вимагати сучасна система?
Жанна Дрига:
Рівень готовності варіюється. Більші страхові компанії часто мають більш потужні актуарні можливості, кращі програми перестрахування та більш зріле управління. Менші страхові компанії можуть бути вразливими через слабкіше моделювання, менші резерви та обмежену внутрішню гарантію. Сучасна система повинна вимагати стрес-тестування, аналізу сценаріїв, задокументованих припущень, чіткого управління даними та тестування контролю. В екстремальних сценаріях здатність страхової компанії зберегти цілісність резервів та виконати виплати за страховими вимогами стає частиною стійкості суспільства.
– Які сучасні ризики страховики повинні враховувати при формуванні резервів?
Жанна Дрига:
Сьогодні перелік ризиків значно розширився. Крім класичних страхових ризиків, необхідно враховувати макроекономічні коливання, кібератаки, кліматичні зміни, геополітичні загрози та нестабільність фінансових ринків. Важливо, що ці ризики мають комплексний і кореляційний характер — вони не діють ізольовано, а взаємопов’язані, що значно ускладнює моделювання і прогнозування. Тому підхід ризик-орієнтованого резервування стає ключовим інструментом стабілізації. Це ще не розвинена сфера і саме моя експертиза в сфері фінансової безпеки та ризик менеджменту в НБФУ а також мій науковий інтерес до застосування новітніх технологій дають мені передумови розвиватися в напрямку створення системи убезпечення і кризового управління в нових умовах для страховиків з появою нових загроз .
Вплив цифровізації на цілісність страхових резервів та практику нагляду
– Цифровізація прискорюється. Як це змінює цілісність резервів та практику нагляду?
Жанна Дрига:
Цифровізація дозволяє швидше збирати дані, створювати більш детальні моделі та здійснювати моніторинг факторів, що впливають на резерви, майже в режимі реального часу. Однак вона також збільшує кіберзагрози, ризики моделей та залежність від постачальників технологій. Це підвищує важливість аудиту: внутрішній аудит повинен оцінювати канали передачі даних, управління моделями та ефективність контролю, а наглядові органи повинні вимагати документації, яку можна перевірити незалежно, особливо у випадках використання штучного інтелекту або просунутих аналітичних інструментів.
Міжнародна актуальність і потенційна вигода для зацікавлених сторін у США
– Ви також наголошуєте на міжнародній актуальності, зокрема для Сполучених Штатів. Яка потенційна вигода для зацікавлених сторін у США?
Жанна Дрига:
Перспективна вигода є особливо вагомою в транскордонному контексті. Страхові групи зі штаб-квартирою в США, які мають дочірні компанії в країнах з перехідною економікою, зокрема в Латинській Америці та інших регіонах, стикаються з підвищеними ризиками маніпулювання страховими резервами, недостатньою якістю управління даними та шахрайством. Інтегрована методологія, що поєднує актуарну перевірку з бухгалтерським обліком, системами розкриття інформації та даними внутрішнього аудиту, сприяє більш ранньому виявленню аномалій і зменшує ймовірність поширення локальних проблем на рівень материнської компанії. Як я вже зазначала, український досвід реконструкції системи регулювання діяльності небанківських фінансових установ може слугувати важливим міжнародним прикладом для країн, які лише розпочинають реформування власних фінансових систем. Цей підхід не є універсальною моделлю, яку можна механічно відтворити, проте він являє собою структуровану, покрокову методологічну схему впровадження, яка може бути адаптована до різних регуляторних середовищ відповідно до їх інституційних особливостей.
Подальші кроки та міжнародна взаємодія з транснаціональними компаніями США
– Які ваші наступні кроки в галузі досліджень та впроваджень, зокрема з огляду на транснаціональні компанії США?
Жанна Дрига:
Мої наступні кроки безпосередньо пов’язані із запитами на мою експертизу в США та Великобританії. Кількість науковців, які одночасно поєднують академічні дослідження та практичний досвід у сфері страхових резервів, є обмеженою, а фахівців, які системно досліджували цю проблему через інтеграцію бухгалтерського обліку, актуарної оцінки та внутрішнього аудиту, є ще менше. Саме тому мої наукові розробки та практичні підходи викликали зацікавленість з боку кількох міжнародних компаній, які мають дочірні структури в країнах, де реформи фінансового регулювання лише починають впроваджуватися. Серед них — американська страхова компанія з мережею в Аргентині, Чилі, Бразилії та інших країнах Латинської Америки, а також міжнародний брокер синдикату Lloyd’s, який здійснює перестрахування для 18 країн світу, де регуляторні системи перебувають на стадії трансформації та мають подібні виклики щодо прозорості резервування та управління ризиками.
Водночас я розглядаю можливість практичної співпраці з такими організаціями у поєднанні моїх методологій внутрішнього контролю, аудиту та актуарної оцінки з сучасними інженерними рішеннями у сфері штучного інтелекту, оскільки забезпечення контролю активів і резервів у режимі, близькому до реального часу, потребує здатності аналізувати великі обсяги фінансових і операційних даних. У цьому контексті я веду професійні консультації з професорами інженерних факультетів Університету Сан-Дієго та Колумбійського університету з метою реалізації міждисциплінарних досліджень, спрямованих на впровадження інтелектуальних систем контролю фінансової стійкості страховиків. Паралельно я розглядаю можливість створення академічної платформи у форматі дослідницького інституту, орієнтованого на питання достатності капіталу, платоспроможності та управління ризиками у страховому секторі.
Ключовим напрямом моєї подальшої роботи є розвиток відповідальної аналітики на основі штучного інтелекту для моніторингу факторів, що впливають на формування страхових резервів, а також для своєчасного виявлення аномалій у майже реальному часі. Такий підхід поєднуватиме автоматизований аналіз даних із надійними механізмами управління моделями, прозорості та аудиту, що забезпечить можливість використання отриманих результатів органами фінансового нагляду, страховими групами та іншими зацікавленими сторонами для прийняття обґрунтованих управлінських і регуляторних рішень.
Поради молодим науковцям
– Яка ваша порада для молодих науковців, які бачать своє майбутнє в вузькій сфері, наприклад як ваша , системі обліку і контролю страхових резервів?
Жанна Дрига:
По-перше, вузька спеціалізація часто зумовлена високим рівнем важливості та відповідальності, яких більшість уникає. Тому не бійтеся братися за складні завдання, працюйте з проблемами, які ще не мають усталених рішень, і розвивайте напрями, що залишаються недостатньо дослідженими. Саме така робота формує професійну унікальність і може стати основою для наукового визнання та практичного впливу.
По-друге, страхові резерви є фундаментальним елементом фінансової системи — подібно до ядра галактики, яке визначає стабільність усієї структури. Лише глибоке розуміння їх економічної сутності дозволяє усвідомити, що навіть незначне вдосконалення методів обліку, контролю та оцінки резервів може сприяти підвищенню фінансової стійкості страховиків, забезпеченню надійного страхового захисту та формуванню стабільних фінансових систем міжнародного значення. Водночас навіть незначні порушення принципів нагляду, контролю або методології резервування можуть призвести до системних ризиків і мати масштабні негативні наслідки.
Будьте унікальними, рішучими та відповідальними, не бійтеся обирати вузькі напрями досліджень і пам’ятайте, що саме робота у критично важливих і складних сферах створює можливості для реального наукового внеску та довгострокового професійного впливу.
Інтерв’ю провів співробітник редакції – Олег Шаповал
