Ракетою Vega, яка стартувала в понеділок з європейського космодрому у Французькій Гайані, ЄС відправив на орбіту шість супутників і дев’ять експериментальних апаратів для тестування. Програма спрямована на розвиток космічного сектору ЄС і технологічних інновацій в цілому. За словами представників блоку, місія “скорочує розрив між розробкою технології та її
комерціалізацією”. Це може виявитися непростим завданням, оскільки деякі концепції наче зійшли з екранів фантастичних фільмів. Ось п’ять проектів космічних технологій, які вважають найкращими для тестування на орбіті.
- “Плазмове гальмо” для виведення супутників з орбіти
Міні-супутник, побудований естонськими студентами, продемонструє сходження з орбіти за допомогою плазмового гальма. Пристрій під назвою ESTCube2 використовує електричне вітрило для відштовхування плазми, яка створює опір, що уповільнює мертві супутники. В результаті космічне сміття втрачає висоту і згорає в атмосфері – до того, як спричинити катастрофу. - Команда супутників вивчає воду
Іспанська дослідницька організація INTA представила нову систему моніторингу водних ресурсів. Місія використовує кластер мініатюрних супутників, відомих як кубосупутники. Вони літатимуть групами і за допомогою спектрометрії вивчатимуть якість води у водоймах на Піренейському півострові. - Плазмовий реактивний ранець
Плазма – досить популярний космічний проєкт. До гальма на орбіті приєднався плазмовий реактивний ранець, який пропонує недорогий двигун для невеликих супутників. Реактивний ранець був створений компанією Comat, французьким виробником космічного обладнання. За допомогою випробування комплекту на орбіті Comat планує показати, що система може забезпечити енергією супутники вагою від 15 до 30 кг. - Міні-зоряний трекер
Ще один іспанський внесок – міні-зоряний трекер. Пристрій є розробкою аерокосмічної компанії Solar Mems, що базується в Севільї. Трекер призначений для “визначення положення”, тобто обчислення орієнтації космічних апаратів. Космос стане справжньою перевіркою точності системи. - Датчики радіації
Два різних датчики радіації будуть розміщені на орбіті. Один з них винайшли в Левенському університеті, бельгійському університеті з найвищим рейтингом. Датчик під назвою RADIOX використовує електронну пам’ять, яка відстежує помилки, спричинені енергійними частинками. Інтенсивність випромінювання визначається шляхом вимірювання кількості помилок у пам’яті. Другий датчик – Spacepix Radiation Monitor (SXRM). Створена чеською аерокосмічною компанією Esc Aerospace, система являє собою детектор радіації. В орбітальному радіаційному полі детектор вимірюватиме потік електронів, протонів та важких іонів.
Чиновники ЄС покладають великі надії на цю місію. Вони стверджують, що вона стане останнім кроком перед тим, як технології вийдуть на ринок.
