У середині серпня уряд Китаю призупинив публікацію липневих даних про безробіття серед молоді, що викликало занепокоєння серед економістів та дослідників. Цей крок був викликаний очікуваннями подальшого зростання молодіжного безробіття, яке вже досягло рекордного рівня 21,3% у червні.
Посилення контролю Китаю над критично важливими даними та інформацією ускладнило доступ аналітиків до незалежної перевірки економічних показників. Нещодавні закони, що регулюють доступ до даних та їх експорт, ще більше ускладнили отримання даних. Дослідники, в тому числі ті, що співпрацюють з китайськими партнерами, тепер працюють у дослідницькому середовищі, яке відрізняється обережністю у зв’язку з новими законами. Відсутність ясності в цих законах має стримуючий вплив на дослідників і бізнес, які прагнуть стабільного доступу до даних.
Урядові заходи контролю над даними спрямовані на запобігання незалежному аналізу, який суперечить державному наративу, що негативно впливає на дослідницькі та аналітичні зусилля. Звіти показують, що аналітики та дослідники в Китаї стикаються з тиском, який змушує їх уникати негативних дискусій на економічні теми та просувати позитивні економічні новини на тлі зниження довіри громадськості.
Ці дії є частиною ширшої стратегії Китаю щодо захисту даних та інформації, включаючи боротьбу з консалтинговими компаніями, які проводять комплексну перевірку китайських компаній, що вважається загрозою національній безпеці. Крім того, нові закони про захист даних вимагають офіційних дозволів на експорт даних, зібраних у Китаї, причому обов’язковою умовою є зберігання даних на території Китаю. За несанкціоноване збирання даних передбачені юридичні санкції, в тому числі кримінальне переслідування у певних випадках.
Новий закон Китаю про боротьбу зі шпигунством, який набув чинності 1 липня, розширив сферу діяльності, яка може вважатися шпигунством. Раніше закон поширювався на державну таємницю, але тепер він розширений і включає “документи, дані, матеріали або статті, що стосуються національної безпеки та інтересів”. Закон про шпигунство характеризує багато видів діяльності, які в багатьох країнах вважаються законними дослідженнями, як можливу розвідувальну діяльність, що негативно впливає на національну безпеку Китаю.
Новий закон про боротьбу зі шпигунством є таким законом, який лякає всіх – бізнесменів, дослідників і спостерігачів. Можливо, не зараз, але якщо одного дня Китай захоче когось переслідувати, він зможе це зробити. “Дослідники хочуть мати регулярний, стабільний доступ до даних, – каже Альфред Мулуан Ву, доцент Школи державної політики ім. Лі Куан Ю в Національному університеті Сінгапуру. “Але майже всі нові закони мають нечіткі або розмиті межі. Вплив на дослідників і бізнес є стримуючим”, – сказав він в інтерв’ю University World News. Деякі науковці, які приїжджають до Китаю для проведення польових досліджень, можуть робити це не відкрито і можуть мати інші канали для проведення досліджень, тоді як деякі іноземні професори все ще мають зв’язки з китайськими університетами.
“Я не думаю, що Китай може повністю заборонити людям отримувати дані з Китаю. Це дійсно залежить від китайських правоохоронних органів і майбутніх дій”, – каже Ву. За його словами, можливо, Китай просто хоче стримувати людей, але: якщо правоохоронні органи дійсно серйозно посилять заходи, то люди матимуть проблеми з отриманням будь-яких даних з Китаю.
