Верховна Рада не підтримала пропозицію народної депутатки Лариси Білозір щодо термінового розгляду законопроєкту №15082, який передбачає можливість для учнів 9–10 класів завершити навчання у тих закладах освіти, де вони навчаються зараз.
Про це народна депутатка повідомила на своїй сторінці у соціальних мережах.
За словами Білозір, її пропозицію підтримали лише 178 народних депутатів, тоді як для ухвалення рішення необхідно було щонайменше 226 голосів.
«Лише 178 народних депутатів підтримали мою пропозицію терміново доручити профільному комітету розглянути законопроєкт №15082, який дозволив би учням 9–10 класів завершити навчання у своїх школах. Для ухвалення рішення необхідно було щонайменше 226 голосів», – зазначила парламентарка.
Вона також розкритикувала підходи до реалізації освітньої реформи та заявила, що діти не повинні ставати заручниками управлінських рішень.
«Діти не повинні бути заручниками відірваності МОН від реалій громад та небажання почути батьків і учнів. На жаль, сьогодні парламент також не знайшов достатньо голосів, щоб взяти на себе відповідальність і ухвалити рішення на користь дітей», – наголосила Білозір.
Що передбачає законопроєкт?
Законопроєкт №15082 з’явився на тлі активних дискусій навколо впровадження реформи профільної середньої освіти, яка має повноцінно запрацювати з 2027 року.
Автори ініціативи пропонують надати можливість учням, які вже навчаються у 9–10 класах, завершити навчання у своїх нинішніх закладах освіти, навіть якщо такі школи в майбутньому не відповідатимуть новим вимогам до академічних ліцеїв.
Прихильники законопроєкту стверджують, що це дозволить уникнути ситуацій, коли школярі змушені змінювати заклад освіти посеред навчання або щодня долати значні відстані до інших ліцеїв.
Чому питання викликає суперечки?
Реформа старшої профільної школи передбачає створення мережі академічних ліцеїв, де учні 10–12 класів зможуть обирати профіль навчання та формувати індивідуальну освітню траєкторію.
У Міністерстві освіти і науки раніше повідомляли, що понад 80% територіальних громад уже сформували перспективні мережі академічних ліцеїв. Водночас у багатьох регіонах виникають дискусії щодо транспортної доступності нових закладів та майбутнього малокомплектних шкіл.
Особливо гостро це питання стоїть у сільській місцевості, де після оптимізації мережі закладів освіти окремим учням може знадобитися щоденне підвезення до інших населених пунктів.
