Наукова спільнота звернулася до голови Верховного Суду Станіслава Кравченка з проханням скликати пленум і надати єдине тлумачення законів «Про освіту» та «Про вищу освіту» щодо розгляду скарг на академічний плагіат у дисертаціях, захищених до 6 вересня 2014 року.
Ініціативу підтримали 18 українських освітян та науковців. Вони наголошують: необхідно усунути правову колізію, яка виникла через два суперечливі рішення Верховного Суду, ухвалені в червні 2025 року. У справах №560/8264/24 та №440/4500/24 суд висловив протилежні позиції щодо можливості перевірки старих дисертацій на наявність плагіату. Це, на думку авторів звернення, створює правову невизначеність як для судів, так і для Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти (НАЗЯВО).
У першій справі суд визнав, що академічний плагіат був порушенням принципів доброчесності ще до їхнього формального визначення у 2014 році, отже перевірки можливі. Водночас у другій справі зроблено протилежний висновок -законодавство не має зворотної сили, і НАЗЯВО не уповноважене розглядати скарги на роботи, захищені до появи юридичного визначення плагіату.
На тлі такої невизначеності НАЗЯВО вже двічі призупиняло розгляд скарг на плагіат у старих дисертаціях -востаннє у липні 2025 року. Рішення пояснюють відсутністю чіткого законодавчого регулювання та єдиної судової практики.
Однією з резонансних справ стала справа лікаря Михайла Кротевича, якого НАЗЯВО звинуватило в плагіаті в дисертації, захищеній за кілька днів до ухвалення нового Закону «Про вищу освіту». Суд дозволив перевірку, проте ситуація залишається неоднозначною.
Науковці наполягають: для забезпечення правової визначеності, захисту принципів академічної доброчесності та ефективної роботи НАЗЯВО необхідно, аби Верховний Суд на рівні пленуму дав єдине тлумачення положень законодавства й уніфікував підходи до розгляду скарг на плагіат у наукових роботах, незалежно від дати їх захисту.
Слідкуйте за найважливішими новинами науки та освіти в нашому Telegram-каналі.
