У 2025 році Міністерство освіти і науки України не забезпечуватиме учнів з особливими освітніми потребами традиційними підручниками. Натомість діти отримають навчальні посібники, що викликало серйозне занепокоєння серед педагогів, науковців та громадськості. Причина змін — нові вимоги до підручників, що обов’язково мають містити інтерактивний додаток.

У чому різниця між підручником і посібником?

Підручник — це нормативний документ, який розробляється відповідно до державного стандарту освіти, освітньої програми та навчальних планів. Він проходить процедуру експертизи та затвердження. Посібник — це допоміжне джерело, яке не має таких вимог до структури, наповнення та відповідності державним освітнім стандартам.

За словами Лесі Прохоренко, директорки відділу психолого-педагогічного супроводу Інституту спеціальної педагогіки і психології імені Ярмаченка, підручники є основним джерелом системних знань. Посібники ж, попри свою корисність, не можуть повноцінно їх замінити, особливо в умовах інклюзивного чи спеціального навчання.

“Якість освіти, звісно, страждає в дітей, які потребують додаткових матеріалів. Це величезна проблема для закладів спеціальної освіти”, — зазначає Прохоренко.

Чому МОН ухвалило таке рішення?

Як пояснила заступниця міністра освіти Анастасія Коновалова, нові законодавчі вимоги дозволяють друкувати підручники за кошт держави лише у випадку, якщо вони містять електронні (інтерактивні) додатки. Оскільки розробка таких компонентів є технічно складною і дорогою, а видавництва не встигли їх створити до 2025 року, МОН вирішило тимчасово замінити підручники посібниками.

“Це виняткове рішення лише на цей рік. Посібники відповідають за змістом підручникам, просто без додатків”, — заявила Коновалова.

За її словами, у 2026 році планується повернення до друку повноцінних підручників — вже з урахуванням електронних компонентів, адаптованих до потреб дітей з особливими освітніми потребами.

Суперечності та критика

Попри аргументи МОН, фахівці застерігають, що така заміна несе ризики для дітей з ООП:

  1. Фрагментарність знань — посібники не гарантують логічного і повного охоплення навчального матеріалу.
  1. Недостатня адаптація — на відміну від підручників, посібники не зобов’язані враховувати специфіку сприйняття інформації дітьми з особливими освітніми потребами.
  2. Порушення рівного доступу — діти з інклюзивних класів можуть опинитися в нерівних умовах з іншими учнями.

Крім того, нардеп Сергій Бабак нагадав, що у 2024 році інтерактивні додатки не були обов’язковими, однак МОН закупило підручники без них. Це ставить під сумнів послідовність рішень відомства.

Подальші дії

Комітет Верховної Ради з питань освіти, науки та інновацій планує провести окреме засідання, щоб детально розглянути ситуацію та з’ясувати, наскільки нові матеріали відповідають потребам учнів з ООП. До обговорення залучать представників МОН, Українського інституту розвитку освіти, а також фахівців із спеціальної педагогіки.

Слідкуйте за найважливішими новинами науки та освіти в нашому Telegram-каналі.

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

Введіть свій коментар!
Введіть тут своє ім'я