Попри інфляцію та зростання кількості випадків цькування педагогів, покарання за булінг учителів в Україні фактично не змінилося за останні сім років. Про це пише Всеосвіта, проаналізувавши судову практику щодо випадків булінгу освітян.
Зокрема, ще у 2019 році Нетішинський міський суд Хмельницької області оштрафував матір старшокласника, який систематично ображав учителя, на 850 гривень. Аналогічний штраф у 2021 році призначив Лановецький районний суд Тернопільської області батькові учня, який цькував учителя української мови.
Також у 2021 році Миколаївський апеляційний суд залишив у силі рішення про штраф 850 гривень для батька школярки, яка вчиняла булінг щодо вчительки хімії, ігнорувала її зауваження та провокувала конфлікти під час уроків.
Як зазначає видання, навіть через кілька років суми покарань практично не змінилися. Наприкінці квітня 2026 року Сокальський районний суд притягнув до відповідальності батька 13-річної учениці, яка опублікувала в TikTok відео з фотографіями вчителів без їхньої згоди та використала нецензурну лексику. Суд призначив штраф у розмірі 170 гривень.
У червні 2026 року Бориспільський міськрайонний суд Київської області розглянув дві справи щодо учениць, які поширювали в соціальних мережах матеріали, що принижували честь і гідність педагогів. Батьків неповнолітніх оштрафували на 850 гривень у кожній зі справ.
За даними Всеосвіти, останнім часом в Україні набув поширення так званий «тренд приниження вчителів», коли школярі потай знімають педагогів на відео та публікують ролики в TikTok із образливими підписами чи музичним супроводом. Деякі заклади освіти вже звертаються до правоохоронців для притягнення винних до відповідальності.
Окрім штрафу, суди також стягують із порушників судовий збір. Станом на 2026 рік він становить 665,60 грн.
Водночас питання посилення відповідальності за булінг залишається актуальним. У Верховній Раді зареєстровано законопроєкт №14127, який пропонує збільшити строк розгляду справ про булінг із трьох місяців до одного року. Автори документа наголошують, що через нинішні строки значна кількість справ закривається без покарання.
Освітня омбудсменка підтримала необхідність змін, але наголосила, що також потрібно переглянути розміри штрафів, удосконалити визначення поняття булінгу та забезпечити належний захист не лише дітей, а й педагогічних працівників та повнолітніх здобувачів освіти. Зокрема, вона пропонує підвищити штрафи до 300–600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Слідкуйте за найважливішими новинами науки та освіти в нашому Telegram-каналі
