Наглядові ради коледжів за участю представників бізнесу до кінця 2026 року мають запрацювати у 300 закладах професійної освіти. Перші 100 професійних коледжів сформують такі ради вже до кінця вересня. Про це повідомило Міністерство освіти і науки України за підсумками конференції «Серпнева-2026».
Нова модель передбачає активніше залучення роботодавців до управління закладами, формування їхньої стратегії та освітніх програм. Зміни відбуваються в межах реалізації нового Закону України «Про професійну освіту».
Наглядові ради коледжів: що зміниться
Через наглядові ради коледжів представники бізнесу зможуть безпосередньо долучатися до розвитку закладів професійної освіти.
Зокрема, роботодавці братимуть участь у:
- виборі директора закладу;
- затвердженні стратегії розвитку;
- створенні та оновленні освітніх програм.
Очікується, що така модель допоможе краще узгоджувати підготовку студентів із реальними потребами ринку праці.
До кінця вересня наглядові ради мають з’явитися у перших 100 професійних коледжах, а до кінця 2026 року — вже у 300 закладах.
У коледжах модернізують 107 майстерень і лабораторій
Ще один напрям змін — оновлення матеріально-технічної бази професійної та фахової передвищої освіти.
У 2026 році в закладах планують модернізувати 107 майстерень і лабораторій у межах проєкту «100 майстерень».
За попередні два роки вже відкрито 135 модернізованих навчально-практичних центрів, ще близько 70 перебувають у процесі оновлення. Сучасні навчальні простори мають бути максимально наближеними до реальних умов виробництва, щоб студенти могли здобувати практичні навички ще під час навчання.
Наглядові ради коледжів мають посилити співпрацю з роботодавцями
Розширення участі бізнесу в управлінні закладами є частиною ширшої трансформації професійної освіти.
Наглядові ради коледжів мають стати одним із механізмів постійної взаємодії між закладами освіти та роботодавцями. Бізнес отримує можливість впливати на те, яких фахівців готуватиме заклад і які компетентності передбачатимуть освітні програми.
Водночас коледжі отримують можливість швидше реагувати на зміни ринку праці та залучати роботодавців до практичної підготовки студентів.
Понад 70 тисяч українців отримали ваучери на навчання
Професійна освіта дедалі більше орієнтується не лише на випускників шкіл, а й на дорослих, які хочуть змінити професію або підвищити кваліфікацію.
За даними МОН, протягом останніх трьох років понад 70 тисяч українців отримали ваучери на навчання.
Серед них майже 15 тисяч внутрішньо переміщених осіб та близько 2 тисяч ветеранів.
Ваучери дають можливість опанувати нову професію, підвищити кваліфікацію або здобути освіту за визначеними напрямами.
Профорієнтацію розширять на понад 75 тисяч школярів
Паралельно держава розвиває систему професійної орієнтації ще на рівні школи.
До національного пілотування системи профорієнтації вже долучилися понад 61 тисяча учнів 8–9 класів із 740 шкіл.
У новому навчальному році пілотування продовжиться. Курс «Професії» вивчатимуть понад 75 тисяч учнів.
Також передбачена підготовка кар’єрних освітніх радників, які допомагатимуть школярам оцінювати власні інтереси й здібності та визначатися з подальшим навчанням і професійною траєкторією.
Що ще змінюватиметься у професійній освіті
Одним із наступних етапів стане оновлення змісту професійної та фахової передвищої освіти відповідно до потреб ринку праці.
Заклади мають переглядати освітні програми, посилювати практичну складову навчання та розширювати співпрацю з роботодавцями.
Також триває підготовка до запровадження з 2027 року профільного навчання за професійним спрямуванням, яке має дати учням більше можливостей отримувати практичний досвід і знайомитися з майбутньою професійною сферою ще під час навчання.
Таким чином, створення наглядових рад за участю бізнесу, модернізація майстерень, оновлення освітніх програм і розвиток профорієнтації стають складовими ширшої реформи професійної освіти.
