Знайдено рештки мавпи віком 8,7 млн років. Ця знахідка може переписати історію людства

Знахідка скам`янілих решток у Туреччині вказує на те, що походження людини насправді може бути пов`язане з Європою.

225

Революційне відкриття у світі палеонтології кидає виклик традиційному уявленню про еволюцію людини, припускаючи, що Європа, а не Африка, може бути справжньою прабатьківщиною людства. Знайдені у Туреччині рештки черепу раніше невідомого виду давніх мавп – Anadoluvius turkae – може переписати історію походження людини. Ця знахідка, вік якої становить приблизно 8,7 млн років, передує появі в Африці ранніх гомінідів, до яких належать шимпанзе, бонобо, горили, люди та їхні предки, майже на 1,7 млн років.

Скам’янілість було знайдено в місті Чанкирі, що недалеко від Анкари, Туреччина. За словами професора Девіда Бегуна з кафедри антропології Університету Торонто, це відкриття кидає виклик загальноприйнятій думці про те, що африканські мавпи і люди розвивалися виключно на африканському континенті. “Наші результати також свідчать про те, що гомініни не лише еволюціонували в Західній і Центральній Європі, але й провели там понад п’ять мільйонів років, поширюючись у Східному Середземномор’ї, перш ніж врешті-решт розселитися в Африці”, – заявив Бегун. Ця гіпотеза, хоч і не доведена остаточно, стверджує, що гомініни виникли в Європі, а потім мігрували до Африки разом з іншими ссавцями близько дев’яти-семи мільйонів років тому. Однак для встановлення остаточного зв’язку між цими двома групами необхідні подальші знахідки скам’янілостей з цього критичного періоду як в Європі, так і в Африці. Цей унікальний череп, знайдений у 2015 році, але лише нещодавно визнаний важливим, належав Anadoluvius, виду, який, за оцінками, був завбільшки з самку горили і важив близько 34,5 кілограмів. Вважається, що Anadoluvius мешкав у сухому лісовому середовищі і, ймовірно, проводив значну кількість часу на землі.

Цікаво, що викопний шар, в якому знаходиться череп Anadoluvius, містить сліди різних тварин, таких як жирафи, бородавочники, носороги, антилопи, зебри, слони, дикобрази, гієни та левоподібні хижаки, характерні для африканських пасовищ і сухих лісів, які існують і сьогодні. Вважається, що ця екологічна спільнота розселилася зі східного Середземномор’я до Африки приблизно вісім мільйонів років тому, що додатково підтверджує теорію про те, що предки
людини могли походити з Європи. Хоча це відкриття викликало значний ажіотаж у науковій спільноті, не всі експерти переконані в його наслідках. Професор Кріс Стрінгер, провідний дослідник еволюції людини в Музеї природознавства в Лондоні, налаштований скептично. Він вказує на те, що переважаючі докази все ще вказують на африканське походження гомінінів, як показало нещодавнє дослідження, опубліковане в журналі “Science”.

Ці дебати навколо походження людства будуть і надалі стимулювати дослідження та пошуки в галузі палеоантропології, оскільки вчені шукатимуть більше доказів, щоб розгадати загадку нашого далекого минулого.

Джерело

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

Введіть свій коментар!
Введіть тут своє ім'я