В Україні запускають наукові дослідження на замовлення бізнесу за моделлю співфінансування: компанії формуватимуть технологічні запити, наукові команди пропонуватимуть рішення, а держава покриватиме від 50% до 65% вартості проєктів. У 2026 році на експериментальну програму передбачено 100 млн грн. Відповідне рішення ухвалив Кабінет Міністрів України, повідомив Міністр освіти і науки Андрій Бутенко.
Одночасно уряд запускає створення Агенції прикладних досліджень, яка має стати постійним майданчиком для взаємодії науки та бізнесу.
Нова модель передбачає, що частина прикладних наукових досліджень фінансуватиметься з огляду на конкретні технологічні потреби українських компаній. При цьому бізнес також вкладатиме у проєкти власні кошти.
Як працюватимуть наукові дослідження на замовлення бізнесу
Механізм передбачає, що компанія формуватиме технологічний запит або конкретне технічне завдання, для якого необхідно знайти наукове чи технологічне рішення. Наукові команди пропонуватимуть свої розробки, а держава братиме на себе частину витрат на їх реалізацію.
Розмір державного співфінансування залежатиме від розміру компанії:
- до 65% вартості проєкту — для малого бізнесу;
- до 60% — для середнього бізнесу;
- до 50% — для великого бізнесу.
Решту коштів має забезпечити компанія-замовник.
Державне фінансування отримуватимуть державні заклади вищої освіти та наукові установи, які реалізовуватимуть відповідні проєкти спільно з бізнесом.
Таким чином, наукові дослідження на замовлення бізнесу відрізнятимуться від традиційного бюджетного фінансування прикладної науки тим, що до визначення потреби та фінансування розробки безпосередньо залучатиметься її потенційний користувач.
Подати проєкт можна буде у двох форматах
Для участі в програмі передбачено два механізми.
Перший — для компаній, які вже мають конкретне технічне завдання, але ще не знайшли виконавця. Бізнес подаватиме технологічний запит, після чого оголошуватиметься конкурс для наукових команд, готових запропонувати рішення.
Другий формат передбачений для випадків, коли компанія та наукова команда вже мають спільну ідею або попередні напрацювання. Вони зможуть одразу подати спільну заявку на отримання фінансування.
Заявки прийматимуть через Національну електронну науково-інформаційну систему URIS. Кожен проєкт має пройти наукову та науково-технічну експертизу. Також передбачено оцінювання за участю бізнесу та Ради МОН з розвитку інновацій.
Термін фінансової підтримки одного проєкту становитиме до 18 місяців.
Які напрями визначено пріоритетними
Фінансування планують спрямовувати на прикладні дослідження і розробки у сферах, які мають стратегічне та економічне значення для України.
Серед пріоритетних напрямів:
- безпека й оборона;
- енергетика;
- транспорт;
- нові матеріали;
- агропромисловий комплекс;
- медицина та фармацевтика;
- чисте виробництво;
- інформаційні технології та робототехніка.
Очікується, що новий механізм допоможе скоротити шлях від наукової ідеї до технології або продукту, який може бути використаний у реальному секторі економіки.
Для науковців це також можливість отримати фінансування досліджень, які мають конкретного потенційного замовника, а для компаній — доступ до компетенцій українських університетів, наукових установ, лабораторій та наявних технологічних розробок.
Створюють Агенцію прикладних досліджень
Окремою складовою урядового рішення стане Агенція прикладних досліджень.
Її створять на базі Українського інституту науково-технічної експертизи та інформації.
Заявлено, що Агенція збиратиме технологічні запити від бізнесу, допомагатиме компаніям формувати технічні завдання та знаходити відповідні наукові команди.
Також вона має супроводжувати реалізацію спільних проєктів та допомагати у вирішенні питань, пов’язаних з інтелектуальною власністю.
Фактично новій Агенції відводять роль посередника між компаніями, які потребують технологічних рішень, та науковими колективами, здатними їх розробити.
Від фінансування — до реального результату
Принцип співфінансування може стати однією з ключових переваг нового механізму. Якщо компанія вкладає у дослідження власні кошти, вона безпосередньо зацікавлена не лише у виконанні проєкту, а й у результаті, який матиме практичну цінність.
Водночас визначальним для оцінки експерименту буде те, які результати вдасться отримати за передбачені державою 100 млн грн.
Показником ефективності мають стати не лише кількість проведених конкурсів, підтриманих заявок або обсяг використаного фінансування. Значно важливіше, скільки проєктів завершаться створенням прототипів, технологій або готових рішень, скільки розробок буде реально впроваджено та який обсяг приватного фінансування вдасться залучити.
Ще одним показником може стати те, чи продовжуватимуть компанії співпрацювати з науковими командами вже після завершення державної підтримки. Саме це може продемонструвати, чи виник реальний попит бізнесу на українські наукові розробки.
Нова Агенція: посередник чи ще одна структура?
Окремої уваги потребує створення Агенції прикладних досліджень. Йдеться не про установу, яка виникає повністю з нуля: її створюють на базі вже чинного Українського інституту науково-технічної експертизи та інформації.
Заявлені функції Агенції мають практичний характер — від пошуку наукових команд до супроводу проєктів та питань інтелектуальної власності. Такий сервіс справді може бути потрібним бізнесу, який не орієнтується в системі українських наукових установ і не знає, де шукати виконавців для технологічного завдання.
Водночас створення нової структури закономірно порушує питання про її організаційну модель, фінансування, штат та розмежування повноважень з уже наявними установами й органами у сфері науки, інновацій та трансферу технологій.
Важливо, щоб Агенція не стала додатковим адміністративним рівнем між компанією та науковцями і не дублювала функції інших державних інституцій.
Відповідь на це питання дасть практична робота нового механізму. Якщо Агенція спрощуватиме для бізнесу шлях від технологічної проблеми до пошуку наукової команди та готового рішення, її створення може мати практичний ефект. Якщо ж основним результатом стане розширення адміністративної системи управління наукою, доцільність такого рішення потребуватиме окремої оцінки.
Зрештою, успішність експерименту визначатиметься не самим фактом виділення 100 млн грн і не появою нової інституції, а тим, скільки українських наукових розробок отримають практичне застосування та стануть затребуваними бізнесом.
