Україна четвертий рік веде виснажливу війну. Кожна бюджетна гривня сьогодні має особливу ціну. Кожна державна програма повинна відповідати простому запитанню: чи був досягнутий результат, заради якого витрачалися кошти платників податків?
Саме тому особливий інтерес викликає реформа наукових фахових видань, яку Міністерство освіти і науки позиціонувало як масштабне очищення наукового середовища від неякісних журналів, так званих «сміттєвих» видань та фабрикпублікацій.
Українська наука справді потребує очищення та модернізації. Але будь-яка реформа повинна оцінюватися не за кількістю проведених нарад, експертів чи підготовлених документів. Її слід оцінювати за результатом.
І саме тут виникають питання.
За інформацією самого Міністерства, процедура оцінювання охопила майже весь масив українських наукових видань. До роботи були залучені десятки експертів, співробітники Міністерства освіти і науки України, Державної науково-технічної бібліотеки, члени профільних комісій. На все це витрачався час, бюджетні кошти та адміністративний ресурс держави.
16 червня 2026 року МОН України опублікував оновлений Перелік наукових фахових видань. Кінцевий результат виявився доволі несподіваним.
Переважна більшість журналів залишилася у системі. За офіційною інформацією МОН, не пройшло оцінювання лише близько 7% видань. Фактично після багатомісячної кампанії, яка подавалася як масштабне очищення наукового середовища, структура ринку наукових публікацій принципово не змінилася.
Але ще більше запитань викликає не сам відсоток видань, які вибули з Переліку.
Запитання викликає те, хто саме залишився.
МОН ПРОТИ ТОВ «НАУКОВІ ЖУРНАЛИ» ЧИ ЯК?
У червні 2025 року Міністерство освіти і науки розіслало закладам вищої освіти офіційний лист, за підписом заступника міністра Дениса Курбатова, у якому рекомендувало утримуватися від співпраці з мережею «Науковий Альянс» та ТОВ «Наукові публікації». Міністерство посилалося на результати розслідування міжнародної директорії відкритого доступу DOAJ та прямо вказувало на ризики для академічної доброчесності й репутації української науки.
Більше того, позицію Міністерства нещодавно підтримав і суд.
У лютому 2026 року Господарський суд міста Києва відмовив у задоволенні позову ТОВ «Наукові Журнали» до МОН та фактично погодився з правом Міністерства попереджати університети про ризики співпраці з відповідними видавничими структурами (Текст рішення суду)
Після того як МОН України виграв суд проти ТОВ «Наукові журнали» через 3,5 місяці МОН України вносить ТОВ «Наукові журнали» в реєстр фахових видань, Зокрема, до нового Переліку увійшли:
• Interdisciplinary Cultural and Humanities Review —співзасновник ТОВ «Наукові журнали», співзасновник Інститут культурології Національної академії мистецтв України;
• «Менеджмент і бізнес» — серед засновників ТОВ «Наукові журнали» та Національний університет «Запорізька політехніка»
Постає логічне питання: це взагалі як таке можливе???
І це лише початок. У новому Переліку є ще чимало цікавих збігів, неоднозначних рішень та видань, які заслуговують на окремий аналіз. Ми продовжимо досліджувати документи, рішення та факти.
Слідкуйте за нашими публікаціями. Найцікавіше, схоже, ще попереду.
Слідкуйте за найважливішими новинами науки та освіти в нашому Telegram-каналі
